Тренер здолбунівської команди «Орли» Тимофій Тишкун: «Грати в американський футбол, наче проживати життя»

27.05.2018 18:31   Джерело: RvNews
Опубліковано : Олександр Войцеховський

Для американців ця гра стала грою номер один серед ігор. А європейці тільки-но відкривають її для себе. В Україну американський футбол «прийшов» наприкінці 80-х років. Спершу у Харкові два колишні регбісти організували команду «Атланти», згодом у Донецьку з’явилися «Зубри». Перші змагання з американського футболу в Україні пройшли у місті шахтарів в 1990 році. «Зубри» приймали московських «Магів». Для американців ця гра стала грою номер один серед ігор. А європейці тільки-но відкривають її для себе. В Україну американський футбол «прийшов» наприкінці 80-х років. Спершу у Харкові два колишні регбісти організували команду «Атланти», згодом у Донецьку з’явилися «Зубри». Перші змагання з американського футболу в Україні пройшли у місті шахтарів в 1990 році. «Зубри» приймали московських «Магів».  Нині в Україні американський футбол поступово завойовує все більшу прихильність публіки, команди створюються не лише в обласних центрах, але й у маленьких містечках. У Здолбунові команда з американського футболу з’явилася два роки тому. Очолює її 24-річний приватний підприємець Тимофій Тишкун. Та вже за цей час команда встигла досягнути високих результатів. Тож ми вирішили розпитати у тренера здолбунівських «Орлів», чим живе команда, перед якими труднощами вона постає та як американський футбол допомагає гравцям у житті.

– Тимофію, розкажіть нашим читачам, як з’явилася ідея створити команду з американського футболу у Здолбунові?
– Насправді захоплююся грою вже понад п’ять років. Спершу бачив її в фільмах. Мені дуже сподобалося. Потім дізнався, що команди з американського футболу є і в Україні. Спочатку я тренувався з рівненськими « Монархами», і мені, як то кажуть, «зайшло». Після двох років тренувань в команді, вирішили ми з тренером «Монархів» створити юніорські команди, зокрема і в Здолбунові. Планували юніорську команду, але потім почали приходити старші, згодом створили спортклуб. Нам дуже допомогли у ФСА. Посприяли з формою, укомплектуванням. Я тоді якраз проходив у них тренерські заняття на кемпах.
- Питання стосовно спорядження. Що в нього входить і наскільки воно дороге?
– Спорядження складається з шолома, каркаса, який захищає тіло, «ракушки», захисту суглобів, джерсі, бриджів. Це доволі дорогі речі й зазвичай ми їх купуємо за кордоном. Форма одного гравця коштує приблизно 150-200 доларів. Але своїх гравців ми забезпечуємо всім необхідним. Хоч у нас є хлопці, які самостійно собі купили деякі елементи спорядження і в них грають.

null
Фото Ірини Самчук

– Які вимоги ви ставите до гравців?
– В американський футбол може грати кожен. Головне – бажання тренуватися, рости та розвиватися. Якщо є прагнення, можна досягти бажаних результатів. Звичайно добре, коли людина атлетична і раніше займалася спортом. Проте займатися фізкультурою ніколи не пізно.
– А з якого віку можна починати займатися американським футболом?
– Зараз в Україні вже набирають з 9 років, тож ми також цього року почали брати докоманди хлопців з 9 років.
– А який максимальний вік? Я знаю, в НФЛ довго грає на позиції квотербека у «Петріотс» Том Бредлі, якому 43 роки. А що у нас?
– У нас в минулому сезоні грав 66-річний чоловік. Це був граючий тренер харківської команди «Тигри».
- Команда існує вже два роки. Чи виникають якісь труднощі? Які саме?
– Бувають труднощі, як і всюди. Зазвичай, це нерозуміння виду спорту. Адже це не просто гра, а розвиток. Тут треба не просто вийти і бігати з м’ячем. Потрібна серйозна підготовка, якісні тренери, треба мати стратегію, а також колосально над собою працювати та під час гри віддаватися на повну.
– Попри труднощі команда за такий відносно короткий період існування вже має певні здобутки…
– Так, минулого року наша команда Ю15 виграла Чемпіонат України. Також ми здобули Кубок Білої Церкви в віковій групі Ю17. А ще провели два сезони старшою командою в Українській Лізі американського футболу. Цьогоріч дорослі потрапили до Першої Ліги американського футболу. Протягом літа змагатимемося з командами «Титани» з Кам’янця Подільського, «Пантери» з Полтави та «Яструби» з Білої Церкви. Частина матчів буде домашніх. Тож вболівальники зможуть підтримати нас у рідному місті. А ще двоє наших гравців команди Ю15 пройшли до збірної Украї­ни з американського футболу і нині готуються до поїздки в Австрію.
– А скільки загалом команд може ваш клуб виставити на змагання і в яких вікових групах? Скільки у клубі людей?
- Наразі граємо в 4-х вікових, готується ще п‘ята. Зараз доукомплектовуємося і виступатимемо. Загалом ми маємо 50 гравців та декілька тренерів.
– Цей вид спорту доволі жорсткий… Наскільки високим є ризик травмування гравців під час тренувань та ігор?
– За сезон юніорів таких травм, щоб юнаки випадали з ігор не було. Мали, звісно, синці, забої та незначні травми. А от у старших всяке бувало, але без надто серйозних травм. Найчастіше травмуються під час ігор. Проте травмуватися можна будь-де, навіть у звичайному житті, і під час шахових змагань. До нас приходить багато дітей, в яких є проблеми зі здоров’ям, тому насамперед ми розвиваємо у дітей фізичну складову, укріплюємо їхній стан. Натомість менші грають у безконтактну версію гри з американського футболу. Тому в них травм немає. І батьки можуть не турбуватися за своїх дітей.
– Чи не думали ви перед стартом цього сезону запросити іноземного гравця, аби той поділився досвідом гри?
– Це не так легко, адже для цього потрібні певні умови. Хоча нещодавно до нас приїздив гравець з Америки та проводив тренування для наших хлопців. Та зазвичай ми більше працюємо з місцевими тренерами і гравцями. До речі, це можуть бути тренери і з інших видів спорту. Приміром, легкої атлетики, важкої. Важливо, щоб тренери мали досвід і знали, як правильно працювати зі спортсменами. Зараз ми активно шукаємо тренера з фізичної підготовки та реабілітолога.
– А як у вас з фінансовою складовою?
– Загалом фінансування не вистачає. Гравці мусять самі оплачувати собі дорогу на змагання, часом самі купують спорядження. Проте вдається залучати і гроші спонсорів. Наразі нас підтримує приватна пекарня. Також цьогоріч допомогло місто, приблизно 30 тисяч гривень виділили з бюджету.
– Важко працювати в маленькому містечку?
– З дітьми працювати дуже легко. У нас багато дітей, які не займаються спортом. Тому їх можна заохочувати, стимулювати до занять та розвитку. І вони у футбол грають залюбки. Гра приносить їм неабияке задоволення.
– Наостанок розкажіть нашим читачам, чим для вас особисто є американський футбол?
– Американський футбол – це наше життя. Це гра, в якій потрібно думати, правильно вирішувати. І вже завдяки цьому перемагати та чогось досягати. І так, гра у футбол – це неймовірно здорово, це можливість випробувати себе, свою силу волі та показати, чого ти у цьому житті вартий. А ще доки подорожуєш під час матчів, є чудова можливість побачити свою країну і відвідати інші.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   1287