Завтра, 4 червня, у Рівненському міському суді  заплановане чергове засідання в справі Святослава Стегнея, бійця-добровольця Нацгвардії  батальйону ім. Кульчицького, звинувачуваного в замаху на умисне вбивство. 32-річний чоловік і досі перебуває в Дніпровській психіатричній лікарні з особливо суворим  режимом, куди рівненські служителі Феміди запроторили його ще 1 грудня 2017 року без доведення його провини та без документів, що засвідчують його особу.

На нашому сайті понад півроку публікувалися статті на тему цього суду над добровольцем. З того часу, на жаль, в долі бійця, якому шиють причетність до важкого злочину, нічого так і не зрушилося. Попри те, що насправді у цій справі давно все всім ясно. Це коли керуватися законом і здоровим глуздом.

Святослав Стегней. Фото з сімейного альбому

Сім місяців Святослав Стегней карається в закладі, гіршому від тюрми, де перебуває разом з кримінальними злочинцями. Хоча суду тепер вже більш ніж зрозуміло, що судять невинного, проте чомусь і далі чекають двох свідків та потерпілого – людей з кримінальним минулим, які – на разі вже відомо – втекли десь далеко й переховуються. Чи буде переховуватися потерпілий, якщо він ні у чому не винен? Чи будуть втікати від суду свідки, якщо вони ні в чому не винні? Невже цих питань не задає собі прокурор чи суддя? Чого чекають? Чого зволікають? Адже всім зрозуміло, що Стегней - не вбивця і ніякого замаху на вбивство не вчиняв. Як суд не намагався, він його вини не довів. Та й щодо хронічного психіатричного захворювання, яке йому нашвидкуруч записали в діагноз, щоб відправити таки в Дніпро, а не до Тернополя чи Острога – це теж під великим питанням.

Святослав Стегней воював на передовій понад три роки поспіль і контузію вочевидь мав не одну. (Наші воїни в жорстких обставинах на передовій контузіям навіть значення не надають і не завжди фіксують). Його проблеми були б виліковні, проте лиш в тому випадку, коли б його лікуванням займалися фахівці (за програмою лікування бійців після контузій).

 Утримувати бійця в психіатричній лікарні з суворим режимом у Дніпрі далі –  злочин.  Він не отримує там жодного лікування, у листах до матері пише про головні болі й наступаючу глухоту (з вух сочиться гній), до того ж – постійне недоїдання, перебування в постійному стресі та приниженні умовами тримання в такому закладі у замкнутому просторі з людьми, які скоїли тяжкі злочини.

Минуло вже два місяці, як представник Стегнея в Рівненському міському суді Тамара Ахмедова оприлюднила відеозапис, на якому видно і чути, як її сина б’є слідчий, змушуючи його підписати зізнання. Гадаєте, це щось зрушило? Анічогісінько. Суди відбуваються, як і раніше (так, наче нічого й не було) за старим, зляпаним нашвидкуруч обвинуваченням, пересуваючись від засідання до засідання в порожньому залі. Все чекають, як з моря погоди, примарних свідків та потерпілого. Хоча так звані свідки давно втекли. І так званий потерпілий втік. І знайти їх у своїй країні не можуть. Прокурор О. Полюхович на минулому засіданні, яке відбулося на минулому тижні розвів руками: «А я що – Бог?» Суд безпорадний. Хоча всім все зрозуміло і ясно: Славу Стегнея за відсутністю складу злочину треба випускати і мама має право відправити його на лікування.

Тамара Ахмедова, як представниця сина в суді вже подала відповідну заяву, доклавши до неї листи сина (абсолютно адекватного) та той злополучний диск, де його катують слідчі.

Скажіть, панове, хтось має за все це відповісти? Мабуть у країні, де не попираються закони, навіть питання в цьому випадку б не поставало. А Святославу Стегнею та його матері належало б виплатити компенсацію за ті муки фізичні й моральні, які він, вчорашній боєць батальйону Кульчицького, незаслужено і несправедливо зазнав.

Але ми, на жаль, живемо не в США і не в Європі. І коли після оприлюднення диска із записом очевидних катувань минає два місяці й ніхто нічого не рухає –  це очевидна картина того, наскільки прогнила у нас судова система - вся дочисту згори донизу.

Отже, завтра на суді має бути цікаво. Представники рівненської Феміди самі себе загнали в в глухий кут, з якого не знають, як вийти. Щоб, і кози ситі й вівці цілі.

Суд на Замковій о 16-й. Приходьте. Святославу потрібна наша підтримка.