Пам’яті літературознавиці Стелли Русиної присвятили засідання літ клубу «Співрозмовник» у Рівному (Фото)
Автор : Віра Мельникова
«Обрана долею дарувати прекрасне» – під такою назвою 12 червня в Рівненській обласній науковій бібліотеці відбулося засідання Літературного клубу «Співрозмовник», присвячене вшануванню пам’яті науковиці, літературної дослідниці, педагога, організатора і керівниці вищеназваного клубу. Минуло більше року, як вона завершила свій земний шлях. У залі бібліотеки, у «Світлиці» (до речі ця назва також була ініційована пані Стеллою 30 років тому), зібралися невипадкові люди. Прийшли ті, хто роками відвідував цікаві засідання Клубу, хто з нетерпінням чекав нової зустрічі з людиною-світочем. А також прийшла дочка пані Стелли Анна Мазурок, яка, до речі, за освітою також філолог.
Стелла Василівна присвятила педагогічній діяльності понад 50 років свого життя: спочатку працювала у школі, потім викладала в РДГУ. Ії учні, студенти, слухачі її лекцій – всі з великою теплотою говорили про її унікальні енциклопедичні знання, якими вона майстерно володіла, про її неперевершений талант оповідача і тонке відчуття гумору.
Ведуча зустрічі Наталія Володимирівна розповіла присутнім про пані Русину як про розумну, харизматичну особистість, яка мала власний погляд на всі явища нашого життя, підкреслила її людяність, емпатичні почуття, шанобливе ставлення до людей. Вона розповіла про великий внесок Стелли Василівни в справу організації і проведення літературних заходів у бібліотеці. Присутні дізналися і про літературні дослідження науковиці в галузі вивчення життя і творчості Олександра Пушкіна та про її унікальну велику домашню бібліотеку.
На заході були присутні члени Рівненського благодійного фонду «Хесед Ошер», які підготували цілу музичну програму з пісень, романсів, віршів, які любила пані Стелла. Розповіла про її діяльність в єврейській громаді її подруга, музичний керівник Ольга Марчук. Вона говорила про неабияке стремління пані Стелли щодо власного вдосконалення і набуття нових знань і вражень. про її мандри до Єрусалиму, про її активну участь в організації літературних і музичних вечорів у єврейській громаді.
Про свою улюблену вчительку розповіла колишня учениця Стелли Василівни пані Мозоль, яка також за велінням серця і душі обрала професію педагога. Вона повідала про високе мистецтво викладання своєї вчительки, про її бажання прищепити дітям любов до книги, до читання.
«Усі вважали за щастя навчатися в класі саме цього педагога, – сказала пані Світлана. – Ми отримували на її уроках не лише суто знання з літератури, а й збагачувались надбаннями світового музичного, художнього, кінематографічного мистецтва. Наша вчителька намагалась забезпечити нам всебічний розвиток сучасної культурної людини. В своїх учнях вона цінувала індивідуальність, оригінальність мислення».
Теплі слова на адресу своєї колишньої вчительки сказав її учень Віктор Нищенко: «Все, чому нас навчала Стелла Василівна, знадобилося нам у житті. Кожний пішов своїм шляхом, але такі моральні життєві принципи, які ми засвоїли на її уроках: чесність, відповідальність, доброзичливість, почуття гідності та непереборна жадоба до набуття нових знань. Я вважаю, це є в кожному з нас. І вони будуть супроводжувати нас усе життя».
Джерело: RvNews
Від дронів до ремонтів доріг: перелік актуальних закупівель Рівненськими ТГ 
