Екскурсію «шляхом донора» провели журналістам у Рівненській обласній станції переливання крові
До Всесвітнього дня донора крові журналістам показали виробничий процес та розповіли про реформування служби крові, яке відбувається в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Опубліковано : Дарина Ясна
Експерти ЄС з питань безпеки крові, працюючи в Україні з 2015 року, виявили ряд недоліків в організації системи. Головний – відсутність єдиної загальнонаціональної системи заготівлі крові, в результаті чого окремі центри крові вимушені утилізувати донорську кров та її компоненти, у той час як інші — не мають необхідної кількості даних компонентів.
Ще одним недоліком визнали те, що в таких закладах як Рівненська обласна станція переливання крові займалися виготовленням препаратів крові. В ЄС це роблять спеціальні заводи, а установи лише збирають, переробляють на компоненти та зберігають кров. У зв’язку з цим була розроблена Національна стратегія розвитку служби крові, яка поки не прийнята, хоча це обіцяють зробити до кінця літа.
- Як тільки стратегію приймуть, будуть розділені функції виробничої та клінічної трасфузіології. У нас виробнича, а ось у лікарнях – клінічна. Раніше у відділенях брали кров і якщо мали ліцензію то ще й самі її переробляли на компоненти. Тепер ці відділення будуть перепрофільовані в лікарняні банки крові у яких заберуть функцію забору крові, - розповідає Ліна Михальчук, головний лікар Рівненської обласної станції переливання крові.
На реалізацію стратегії з дня прийняття буде дано 18 місяців. Однак Рівненська обласна станція переливання крові вже давно розпочала підготовку до цього процесу. В результаті чого міжнародна спільнота включила заклад до програми по впровадженню так званого автоматичного плазмаферезу. Це допомогло вибудувати нову систему якості, яка починається від умов заготівлі і закінчується умовами зберігання, сюди входять вимоги до персоналу, приміщення, обладнання, до пластикової тари, холодильників.
У разі прийняття стратегії має змінитися і культура донорства.
– Має бути 100% безоплатне добровільне донорство. Бо коли кров здається родичами – це приховане платне донорство, адже кров здають не від щирого серця, а тому що є необхідність в порятунку близької людини. У таких людей мотив інший, вони здають кров для конкретних людей і якби не біда, може б цього ніколи і не робили. Такі люди можуть приховати свої недуги та хвороби. А от коли людина йде добровільно, з позитивом, щоб допомогти абсолютно незнайомій, чужій людині, це зовсім інше. Таким донорам можна буде лише публічно дякувати, так як це роблять в країнах ЄС де бути донором – престижно. Там пропагандою донорства займаються і в садочках, і в школах. У 18 років людна розуміє, що в такий спосіб несе користь для свого суспільства, бо нині ти здоровий, а завтра тобі чи близьким може знадобитися кров, – розповіла головний лікар Рівненської обласної станції переливання крові.
Ліна Михальчук. Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне"
Джерело: RvNews
«Краща книга Рівненщини»: серед цьогорічних переможців і наші захисники 
