Експерти ЄС з питань безпеки крові, працюючи в Україні з 2015 року, виявили ряд недоліків в організації системи. Головний  – відсутність єдиної загальнонаціональної системи заготівлі крові, в результаті чого окремі центри крові вимушені утилізувати донорську кров та її компоненти, у той час як інші — не мають необхідної кількості даних компонентів.  

Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне" 

Ще одним недоліком визнали те, що в таких закладах як Рівненська обласна станція переливання крові займалися виготовленням препаратів крові. В ЄС це роблять спеціальні заводи, а установи лише збирають, переробляють на компоненти та зберігають кров. У зв’язку з цим була розроблена Національна стратегія розвитку служби крові, яка поки не прийнята, хоча це обіцяють зробити до кінця літа.

Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне" 

Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне" 

Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне" 

- Як тільки стратегію приймуть, будуть розділені функції виробничої та клінічної трасфузіології. У нас виробнича, а ось у лікарнях – клінічна. Раніше у відділенях брали кров і якщо мали ліцензію то ще й самі її переробляли на компоненти. Тепер ці відділення будуть перепрофільовані в лікарняні банки крові у яких заберуть функцію забору крові, - розповідає Ліна Михальчук, головний лікар Рівненської обласної станції переливання крові.

Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне" 

Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне" 

На реалізацію стратегії з дня прийняття буде дано 18 місяців. Однак Рівненська обласна станція переливання крові вже давно розпочала підготовку до цього процесу. В результаті чого міжнародна спільнота включила заклад до програми по впровадженню так званого автоматичного плазмаферезу. Це допомогло вибудувати нову систему якості, яка починається від умов заготівлі і закінчується умовами зберігання, сюди входять вимоги до персоналу, приміщення, обладнання, до пластикової тари, холодильників. 

Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне" 

У разі прийняття стратегії має змінитися і культура донорства.

 – Має бути 100% безоплатне добровільне донорство. Бо коли кров здається родичами – це приховане платне донорство, адже кров здають не від щирого серця, а тому що є необхідність в порятунку близької людини.  У таких людей мотив інший, вони здають кров для конкретних людей і якби не біда, може б цього ніколи і не робили. Такі люди можуть приховати свої недуги та хвороби.  А от коли людина йде добровільно, з позитивом, щоб допомогти абсолютно незнайомій, чужій людині, це зовсім інше. Таким донорам можна буде лише публічно дякувати, так як це роблять в країнах ЄС де бути донором – престижно. Там пропагандою донорства займаються  і в садочках, і в школах. У 18 років людна розуміє, що в такий спосіб несе користь для свого суспільства, бо нині ти здоровий, а завтра тобі чи близьким може знадобитися кров, – розповіла головний лікар Рівненської обласної станції переливання крові.

Ліна Михальчук. Фото БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне"