Постійно коли чую слово ангіна, відразу пригадую слова з якогось рекламного ролика «Горло болить – вихід один…». Проте бувають ангіни, коли настає період розпалу хвороби і тоді здається, що усі фармацевтичні засоби ніби втратили свою дію. Саме так буває при герпетичній ангіні. Пам’ятаю нещодавно, як захворіла знайома разом з маленькою дитиною. У обох сильна інтоксикація, відмова від їжі, порушене ковтання, схуднення, тобто сім днів такого пекла, що нікому не побажаєш.

Отож, що ж таке герпетична ангіна?

 Фотоілюстрація з мережі Інтернет

Герпетична ангіна – це гостре інфекційне захворювання, що викликається вірусами Коксакі А, рідше Коксакі В і ECHO. Захворювання іноді набуває характеру епідемії, переважно в літній і осінній період року. Носієм вірусу є хвора людина. Зараження відбувається фекально-оральним, повітряно-крапельним чи контактним шляхом. Хвороба вражає переважно дітей перших років життя. Симптоми цього захворювання проявляються не відразу, а тільки через 3-12 днів з моменту зараження і, як правило, виглядають наступним чином:

• спочатку у малюка виникає слабкість і загальне нездужання;
• трохи пізніше значно підвищується температура тіла, починає боліти горло, утруднюється ковтання їжі, через що малюк може відмовлятися від їжі і пиття;
• по всій поверхні слизової оболонки носоглотки з’являються характерні для цього захворювання специфічні висипання, які згодом перетворюються на невеликі ранки і бульбашки;
• лімфатичні вузли в області шиї збільшуються і набрякають;
• у рідкісних випадках додатково виникають болі в животі, діарея, нудота і напади блювоти;
• в найбільш важких ситуаціях настає загальна інтоксикація та зневоднення дитячого організму.

Діагноз встановлюється на підставі характерної клінічної картини захворювання. Лабораторно можна підтвердити діагноз шляхом виділенням вірусу з носоглотки, калу, а також по наростанню титру антитіл в 4 рази і вище в парних сироватках крові. Швидким методом лабораторної діагностики є ПЛР та ІФА.

Профілактика герпетичної ангіни зводиться до зміцнення імунного статусу організму, дотримання правил особистої гігієни.

Завідувачка відділення організації епідеміологічних досліджень Ю. М. Терентьєва