16 тисяч гривень – такий посадовий оклад на сьогодні мають судді місцевого загального суду. Вони також можуть отримувати доплати за вислугу років (якщо є), перебування на адміністративній посаді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Водночас для суддів, які в рамках судової реформи вже пройшли або пройдуть кваліфікаційне оцінювання, ситуація поліпшується. Їх оклад зростає вдвічі і для людей у мантіях, які працюють у судах першої інстанції, в 2018 році становить вже трохи більше 35 тисяч гривень. Проте, після відрахувань до бюджету ця сума зменшиться.

Фото прес-служба КВУ

Але варто пам’ятати, що матеріальне забезпечення суддів – це гарантія їхньої незалежності, а отже справедливого правосуддя. Власне, на це й спрямована судова реформа. Разом із тим нерідко судді стають заручниками бюджетних процесів і народних депутатів, які ухвалюють закони.

«Не може голодний суддя, який живе на вулиці, бути абсолютно незалежним, – вважає керівник правових програм РОГО «Комітет виборців України» Микола Глотов. – В нього, як і в будь-якої людини, на утриманні, як правило, є родина. І, якщо в сім’ї виникають нагальні потреби чи проблеми, то його можуть підштовхнути до отримання неправомірної вигоди. Я не можу сказати, що судді міських і районних судів на сьогодні, в порівнянні з іншими громадянами, заробляють мало. Це було б нечесно».

Фото прес-служба КВУ

Однак, на думку Миколи Глотова, треба дивитися глибше. Суддя, на відміну від інших, крім своєї роботи, не може за плату виконувати іншу. Виняток становить викладацька і наукова діяльність. Але таких небагато. Якщо ж говорити саме про суддів місцевих судів, то їх зарплата на сьогодні не співмірна з тим навантаженням, яке в них є. Нерідко наша держава обіцяє одну оплату праці, а фактично виплачує іншу. І судді, на рівні з іншими громадянами, теж вимушені звертатися за захистом своїх прав у суд.

Що стосується забезпечення житлом, то тут теж є проблеми. Бо чи отримає квартиру суддя районного суду в селищі чи місті, де працює, - залежить від органу місцевого самоврядування.

Фото прес-служба КВУ

За інформацією Територіального управління Державної судової адміністрації у Рівненській області, наразі на Рівненщині 20 суддів потребують поліпшення житлових умов. Є судді, які навіть судилися з державою, щоб домогтися надання їм житла, але так його і не отримали.

З такими ж проблемами стикаються і судді Апеляційного суду Рівненської області.

«Якщо до початку проведення реформи в нас працювали 32 судді, то зараз залишилися 15, – говорить заступник голови Апеляційного суду Рівненської області Степан Шимків. – До того ж, один з них подав у відставку. Тим часом навантаження на суддів зростає. Якщо ще торік спостерігалося незначне скорочення справ (приблизно на 3-6%), то зараз такого немає. Більше того, сьогодні з’явилася нова категорія справ. Маю на увазі кредитні правочини, захист інтелектуальної власності, а також кримінальні справи, пов’язані з комп’ютерними технологіями. Я працюю в Апеляційному суді вже 17-ий рік. І впродовж останніх 9 років житла у нас не надавали. Судді, які його потребують, перебувають у черзі при міськвиконкомі».

За словами Степана Шимківа, майже всі судді Апеляційного суду Рівненської області вже пройшли кваліфікаційне оцінювання. І якщо раніше посадовий оклад становив приблизно 19 тисяч гривень, то після проходження оцінювання він зростає до 52 860 гривень. Це 30 прожиткових мінімумів. Сума більша, оскільки мова йде про суд другої інстанції.

Цей захід проводився в рамках проекту «Підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях», що виконує ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».

За матеріалом, наданим Інформаційним відділом РОГО КВУ