Віталій Тарасюк

Віталій Тарасюк

журналіст, репортер з Млинова

У 1943 році гітлерівці спалили не тільки Малин і Городницю

Правда про Яловицьку трагедію

20.07.2018 20:40   Джерело: RvNews
Автор : Віталій Тарасюк

Малинська трагедія 13 липня 1943 року закарбована на скрижалях світової історії як одна з багатьох дикунських акцій німецьких нацистів. Сьогодні у найвіддаленіших закутках планети в деталях знають про цей злочин гітлерівської орди.

На жаль, не одержали резонансного інформаційного поширення звірства фашистів у Городниці 14  липня 1943 року – наступного після Малинської трагедії дня, хоча впродовж останніх років завдяки зусиллям місцевої та районної влади про цю страшну подію знає все більше і більше люду, а пам’ять про жертв городницького геноциду гітлерівських зайд вшановують під час урочистих молебнів та інших подій.

 Останнім часом пошуковцям вдалося привідкрити завісу таємничості над ще однією трагічною сторінкою минувшини – трагедією в селі Яловичі. У той час, коли окупанти чинили звірства в Малині і Городниці, крило їхнього варварства накрило і Яловичі над Стиром – у родини місцевих хліборобів прийшла біда…

null
Василь Матусевич (праворуч) із сином Сергієм. Фото автора

Ось як згадує про той страшний період історії свого села 91-річний яловичанин Василь Максимович Матусевич, якому на ту пору було 16 років:

– На Яловичі фашистська зграя рухалася із-за Стиру – з  села Верб’яїв сусідньої Волині. Там окупанти раніше вчинили звірства, а далі рушили на Яловичі. Відразу підпалили крайню хату. Зрозуміло, що люди почали тікати з села. Переважно рятувалися у видолинках і лісі. Я з бабунею та сусідським дядьком підводою також взяли орієнтир на село Крупа – думали, що там вдасться заховатися від розправи. Однак автоматні черги і розриви мін змусили повернутися і шукати порятунку в лісі.

На моїх очах на узліссі загинув старенький дідусь із Ялович. Однак загарбники добралися і до лісу. Нам вдалося врятуватися, а багатьох односельчан та мешканців Верб’яєва  гітлерівці вбили.

Наша хата згоріла. Власне, в Яловичах майже всі хати були спалені, залишилися лише помешкання на віддалених від села хутірцях. Однак за час окупації  фашисти ще двічі навідувалися в Яловичі і допалювали те, що не згоріло в липні 1943 року.

Жертв нападу гітлерівців було  багато – точну цифру не назву. Загиблих із Верб’яєва поховали у спільній могилі, а місцевих мешканців в окремих могилах ховали родичі,  які вижили в цьому пекельному вирі. Ховали без трун.

Туга і печаль від цього страхіття відтоді назавжди  оселилася в серці.

Нині про Яловицьку трагедію нагадує великий дерев’яний хрест на могилі верб’ївців на місцевому кладовищі та скупі спогади старожилів.

null
Хрест на могилі загиблих під час Яловицької трагедії на кладовищі у с.Чекно. Фото автора

Місцевий краєзнавець Сергій Могильчук, який навчався на історичному факультеті Східно-Європейського Національного університету ім. Лесі Українки займається пошуком джерел про причини цієї трагедії. Власне, це тема для наукового пошуку науковців-істориків і краєзнавців.

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   277