Як інтегрувати поезію в сьогодення – обговорювали і навчалися з досвіду учасники арт-семінару «Куст» у Рівному
Автор : Віра Мельникова
Всеукраїнський арт-семінар «Куст» добіг кінця. Відбулася низка мистецьких заходів, що об’єднала майстрів художнього слова з усієї України. Незабутніми й корисними для учасників семінару виявилися лекції відомих літераторів: журналіста і письменника із Закарпаття Олександра Гавроша; поета, прозаїка, журналіста Василя Кузана; лауреата Шевченківської премії Анатолія Кичинського (м. Херсон); поета, письменника, громадського діяча Сергія Пантюка (м. Київ); перекладача й драматурга Анни Багряної (Болгарія, м. Софія); літературного критика, літературознавця Євгена Барана (Івано-Франківськ); поета-пісняра, письменника Сергія Лазо (м. Житомир); поета, шоумена, драматурга Олексія Юріна (м. Черкаси); директора Одеського будинку творчості письменників Олександра Косенка.
Окремі з учасників «Куста» показали оригінальні моменти втілення-інтеграції в нашу реальність сучасного поетичного слова в абсолютно несподіваному форматі. Не секрет, що в наш непростий час в Україні не вельми шанують художнє слово. Про це свідчать показники ринку попиту і продаж художньої літератури. Це дає право констатувати невтішний діагноз не лише економічному, а й інтелектуальному потенціалу країни. Читання книжок сьогодні не вважається за популярне заняття. Такий висновок можна зробити з останніх досліджень: лише 9% українців читають систематично, 12% населення відкривають книжку час від часу, 58% читають одну книгу за рік. Зрозуміло, що через економічну стагнацію багато людей не можуть собі дозволити придбати гарну книгу. Адже якщо вона справді заслуговує на увагу, то й ціна її відповідно висока.
Ось як намагається подолати цю проблему поет з Черкас Олексій Юрін, діяльність якого багатогранна, а сміливість його дій і наполегливість у досягненні мети повсякчас диктують йому невпинні нові пошуки популяризації свого поетичного надбання. Він докладно розповів слухачам семінару про свої нові, як він сам зауважує, експериментальні форми інтеграції літературного продукту в інтелектуальне життя наших сучасників. Пан Олексій вважає, що задля зацікавлення читачі потрібно використовувати всі доступні засоби. Він розповів про власний досвід у цій нелегкій справі. Наразі він є засновником мистецького великого поетичного марафону, який щорічно у квітні відбувається в «Буквиці», де молоді поети і музиканти з Черкащини представляють свою творчість. Ще організовує своєрідні перформанси, в яких поєднує музику, пісні й поезію, є автором поетичних вистав, різних музично-поетичних композицій.
Він є організатором і учасником театрального фестивалю «Фортуна». Пан Олексій займається творчими мистецькими проектами, бере участь у літературних марафонах, вечорах іронічної поезії, співпрацює з драматичними і ляльковим театрами, пише лібрето до вистав, організовує міні-вистави, перекладає поезії з інших мов.
У своїх порадах молодим літераторам Олексій наголосив, що кожен письменник або поет повинен вміти презентувати свою творчість. Якщо він не вміє цього робити, потрібно навчатися. Митець повинен бути ще й актором, повинен вміти завойовувати увагу аудиторії.
«Я вважаю, що поезія і театр існують в одному просторі й іноді ці види мистецтва можна поєднувати. Зі свого досвіду скажу, що на початку своєї поетичної кар’єри я, як і всі, банально читав поезії , а потім зрозумів, що це можна робити цікавіше, привабливіше для слухача. Я розпочав запрошувати музикантів. Музика супроводжувала поезію. Бувало так, що вона існувала окремо, або була пов’язана з тим чи іншим твором тематично, потім я став використовувати концертні варіанти виступу – реп-речитатив, залучав джазові оркестри.
Ці перформанси збирали вже більшу аудиторію», – ділився досвідом Олексій Юрін.
На завершення зустрічі учасники семінару потішилися цікавим, неординарним видовищем – поетичною драматичною імпровізацією «Юнь і Янь», майстерно виконаною автором і поеткою з Рівного Валентиною Люліч.
Резюмуючи зміст своєї лекції, пан Олексій закликав слухачів поетичного кола робити у своєму творчому житті «нестандартні кроки», тому що запровадження чогось прогресивного, значного, суспільно корисного варте цих зусиль для людей, для молодої когорти літераторів.
Джерело: RvNews