Розморена літньою спекою атмосфера в політичному житті України нагадує гнітюче затишшя перед страшною бурею. В повітрі зависло тяжке передчуття наближення грози, яка (це вже як пити дати) буде лихоманити суспільство гучними скандалами, безсоромною брехнею, вивертанням брудної білизни та іншими ознаками чорного піару.

Збанкрутіла політично-олігархічна верхівка, будьте певні, не знехтує найпідступнішими засобами задля перемоги на виборах – спершу президентських, а згодом парламентських і місцевих. Адже на кону – ціна її життя і смерті.

Не хочу вдавати з себе пророка, та найближче майбутнє України настільки очевидне, що й до ворожки не треба ходити: нинішня просякла наскрізь корупцією і беззаконням влада сама прирекла себе на долю політичного трупа. Та найстрашніше те, що в передсмертній агонії новітні реформатори безжалісно руйнують усе, що ще залишилося від України після влаштованого ними геноциду.

Вони, загнавши народ безбожними тарифами і цінами у прірву зубожіння, допивають в українців останні краплі крові, відбираючи в них субсидії та пільги, а водночас піднімаючи ціни на енергоносії. Більше того, своїми недолугими експериментами в медичній та інших галузях владна верхівка поставила на грань виживання мільйони тих, хто вже не здатний виїхати в пошуках кращої долі за кордон і смиренно перебивається на жалюгідні подачки від держави. Доморощені товстосуми, наживши статки на розкраданні України, позбавили народ права на гідне життя. Та вони не вбили в українцях те, що залишає людину людиною,– віру. Віру в те, що в Україні може запанувати закон і справедливість.

Воістину кажуть: якою довгою не була б ніч, а день все одно настане. А щоб після сутінок занепаду та поневірянь настала доба процвітання, необхідне перезавантаження влади. І це не тільки потреба, а й реалії часу. З цього приводу дуже влучно зауважив лідер Громадсько-політичного руху «Справедливість» Валентин Наливайченко:

«Люди, суспільство змінилися, а система залишилась та ж – влада заради влади. Стверджую: коли і які б вибори не відбулись, зміна цього олігархічного клану неминуча. Потрібен злам, щоб прийшли не нові олігархи і клани, а нові молоді обличчя. Нова лінійка молодих політиків. Майбутнє за тими, хто спроможний об’єднуватися, запропонувати альтернативу, інший розвиток країні».

Отож, в якій Україні будемо жити далі, залежить від нас, і тільки від нас. Якщо, як і раніше, вибиратимемо «менше зло», то житимемо зле. Недарма ж кажуть, що народ має ту владу, якої він заслуговує.

Анатолій СИДОРУК,

Керівник рівненської обласної організації Громадсько-політичного руху Валентина Наливайченка «Справедливість»