У житті не багатьом щастить свої юнацькі захоплення перенести у професію. Саме любов до книг, бажання бути активною визначили майбутню справу життя Ганни Денисенко – бібліотекаря з багаторічним стажем.

Народилася Ганна Денисенко наприкінці 1943 року в с. Бродів Острозького району . Її дитинство було сповнене випробовувань і боротьби за життя. У 9 років захворіла на дуже важку й тоді, у більшості випадків, смертельну хворобу – менінгіт  (запалення кори головного мозку). Він цієї недуги в селі та районі тоді померло дуже багато дорослих і дітей. Дивом пані Ганні вдалося вижити.

- Коли я приїхала додому після лікарні, то подивитися на мене збіглися всі односельчани, аби побачити диво, що я повернулась живою, – зі сльозами на очах згадує жінка. – Це була безжалісна хвороба, ліків не вистачало, доводилось терпіти важкі болі. Антибіотики кололи щодня лише тим, хто був у важкому стані, якщо кращало, через нестачу уколи робили все рідше. У палаті зі мною лежали ще люди з Острожчини, на жаль, тільки мені й ще одній дитині вдалося вижити.

Після лікарні  наслідки недуги ще довго давали про себе знати. Були нестерпні болі хребта та не правильні діагнози, через які доводилося місяцями лежати у гіпсі. Через хворобу Ганна пропустила три роки школи. Деякі класи закінчувала в санаторіях. Через ту ж причину вона не могла виконувати фізично важку роботу, яку всі робили тоді в селі, тому  довгий час пані Ганна чергувала в колгоспі. Там вона й почала цікавитися бібліотечною справою, бо часто допомагала місцем бібліотекарям. Коли стан здоров’я став кращим, дівчина пішла у вечірню школу в Оженин. Їй щодня доводилося ходити до 10 км. Через стан здоров’я для дівчини це були справжні випробовування. Зрештою навчання в школі Ганна закінчила у 27 років і вступила в училище на бібліотекаря. Вже дорослою жінкою закінчила інститут.

Ганна Денисенко. Фото авторки.

Так розпочалося поєднання життя із роботою у книгозбірні. Про цей час Ганна Денисенко згадує із посмішкою. З 1970 по 1998 роки вона працювала і в сільській бібліотеці, і довгий час у Острозькій центральній районній  бібліотеці, також трудилася в книгозбірні Національного університету «Острозька академія». З 1991 року була завідуючою відділу комплектації та обробки літератури. Особливо подобалося працювати на абонементі – бо це постійне спілкування. Та основний час вона займалася обробкою книг. Пані Ганна зізнається, що в своїй роботі вона дуже любила, коли надходила нова партія літератури. В Острозькій ЦРБ через її руку проходили всі книги, які надходили на бібліотеки району. Бували часи, коли це було до 40 тис. книг на рік.

Пані Ганна із вдячністю і повагою згадує своїх колег з якими працювала у різних бібліотеках. Першого директора Євгенію Тітову,  Марію Шепельчук, Антоніну Курчак, Віру Щербину, Тетяну Бобровницьку, Надію Козачук,  Ніну Жуковську, Наталію Ламах, Світлану Васильчук, Ольгу Бояр, Таїсію Карпову.

Юнацьке захоплення та любов до книг пані Ганна пронесла через усе життя. Як і колись, вона продовжує слідкувати за книжковими новинками. Читає для онучки. На жаль, через здоров’я вже не може читати так багато, як колись, та все ж і далі книга лишається її хорошим другом.

- З нагоди свята вітаю всіх працівників бібліотечної страви та їхніх відданих читачів. Бажаю вам здоров’я та наснаги. А ще, щоб у вас завжди було тепло: і на серці, і в бібліотеках, – побажала Ганна Денисенко.