Майже 10% гризунів, які живуть на полях Рівненщини, є носіми лептоспірозу

12.10.2018 07:23   Джерело: RvNews
Опубліковано : Марта Білик

У 2018 році спеціалісти лабораторії особливо небезпечних інфекцій Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» дослідили мишовидних гризунів, відловлених на полях Рівненського, Костопільського, Млинівського районів. Результати лабораторних досліджень показали, що в 9% вони були хворі на лептоспіроз або носії лептоспір.

Природні вогнища лептоспірозу часто знаходяться на території сільськогосподарських угідь, а тому значну роль в епідеміології відіграють свійські тварини, насамперед корови, свині і собаки. В нашій області джерелом зараження людей є миші, щури, корови, свині, собаки.

Лептоспіроз залишається однією з найбільш розповсюджених природновогнищевих, зоонозних інфекційних хвороб у світі та Україні. За оцінкою ВООЗ лептоспіроз відмічено як найбільш значущу в соціально-економічному аспекті інфекційну хворобу, що призводить до ускладнень, високої летальності (від 8% до 40% і вище) в окремих регіонах, і завдає значних економічних втрат як охороні здоров’я, так і сільському господарству країни. В Україні лептоспіроз виявляють на всій території. Основним резервуаром збудника являються дрібні гризуни (близько 60 видів), особливо ті з них, у яких інфекція проходить у вигляді безсимптомного носійства.

Запізніле встановлення діагнозу пояснюється труднощами лабораторної діагностики, яка здійснюється шляхом мікроаглютинації лептоспір (РМА). У перші дні захворювання РМА практично завжди від’ємна, діагностичні титри з’являються не раніше як наприкінці тижня, максимум досягають через 10-15 днів. Тому кров для дослідження на лептоспіроз від хворих потрібно забирати на 5-7 день від початку захворювання.

Щороку в області реєструється від 2 до 40 випадків захворювань людей. В 2018 році зареєстровано двоє хворих лептоспірозом в м. Рівне. Діагноз «лептоспіроз» підтверджений лабораторно в обох хворих. Зараження лептоспірами в останні 3 роки відбулося в межах населених пунктів та водоймищ (під час купання, ловлі риби). Основним джерелом інфекції були гризуни.

Лептоспіроз – захворювання, яке реєструється протягом року, проте має виражену сезонність. Для нашого краю це – серпень-вересень-жовтень. Зараження людини відбувається аліментарним шляхом (через забруднені виділеннями гризунів продукти, воду), так і безпосереднім проникненням лептоспір через пошкоджені шкіряні покрови при купанні, косовиці, догляді за хворими сільгосптваринами. Інкубаційний період коливається від 6 до 14 днів. Захворювання починається гостро – в окремих випадках хворі можуть навіть назвати годину початку хвороби. Температура швидко піднімається до 39-40 градусів і тримається 4-7 діб, а потім знижується.

У міру розвитку гарячки з’являються ознаки наростаючої інтоксикації: слабкість, різкий головний біль, характерні міалгії, особливо гомілкових м’язів, нерідко зустрічаються болі в животі (очевидно, внаслідок крововиливів у м’язи або ж забрюшинних геморагій).

У ранні строки виникає жовтяниця різної інтенсивності, яка досягає максимум на 6-8 день хвороби, проте спостерігаються і безжовтяничні форми. Зустрічається петехіальна висипка на бічних поверхнях грудної клітки, крововиливи в місцях ін’єкцій, носові кровотечі, гіперемія обличчя.

Смерть настає найчастіше внаслідок порушення функції нирок та печінки. На території Рівненщини захворювання обумовлено лептоспірами серогрупи Іктерогеморагія, Помона, Гебдомадіс, Гріппотіфоза, Балюм. Лептоспіри серогрупи Балюм викликають найтяжчу клінічну картину і високу летальність.

Враховуючи наявність природних вогнищ та багатофакторність передачі лептоспірозу його профілактика являє собою складне завдання. Немало залежить від своєчасності виявлення захворювань серед сільськогосподарських тварин спеціалістами ветеринарної медицини, створення належних санітарно-гігієнічних умов на тваринницьких комплексах, недопущення потрапляння стічних вод до відкритих водойм і врешті – решт наявність дотримання заходів особистої гігієни як в колективних, так і в індивідуальних господарствах.

Та все ж, основне в профілактиці лептоспірозу є боротьба з гризунами та створення умов, що запобігають забрудненню харчових продуктів та питної води їх виділеннями. Але коли в господарстві і, тим більше, житлових приміщеннях гризуни все ж таки є, слід подумати про проведення дератизації (знищення гризунів).    

За інформацією Рівненського обласного лабораторного центру    


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   236