Колонізація Венери в недалекому майбутньому – не утопія. В цьому переконаний юний астроном Дмитро Прокопчук

Підтверджує і його науковий керівник Віталій Іванович Тищук

21.10.2018 21:30   Джерело: RvNews
Опубліковано : Олена Медведєва

На Венері зараз нема такої холодної осені, - зауважую я своєму співрозмовникові й кутаюся у теплий шалик.

– Там на разі осені немає взагалі. На цій планеті день більший за рік… Але це поки що. Все може змінитися.

Скажіть, Ви справді вірите в те, що Венеру реально тераформувати на планету, яка стане придатною для життя?

– Так, без жодного сумніву.

Ви не письменник-фантаст і не мрійник?

– Ні, я збираюся працювати науковцем. Може бути так: сьогодні колонізація Венери – це фантастика, а через деякий час – потреба. Люди настільки недбало ставляться до Землі, що на ній будь-якого дня може статися непоправне лихо, і тоді нам, землянам, щоб вижити, доведеться шукати новий дім-планету.

Шкода, що ми не зустрілися на світанні, коли на небі можна побачити Вашу улюблену зорю – Венеру. Я б сфотографувала Вас на її фоні.

– Результат був би не зовсім втішним. Оптика сфокусувалася б на мені, і зорі не було б видно. Або навпаки, якби оптика Вашого фотоапарата сконцентрувалася на Венері, я б вийшов на світлині невиразною постаттю. Але справді, цю планету можна побачити неозброєним оком.

А ми б обрали третій варіант – Вас на фоні невидимої планети, а Венеру домалювали у фотошопі… (Жартую, і ми сміємося. Хоча далі з розмови стає зрозуміло, що Дмитро досить серйозний хлопець і його не так-то легко розвеселити).

null
Дмитро Прокопчук. Фото Олени Медведєвої

Знайомтеся, мій співрозмовник – Дмитро Прокопчук, учень 11-В класу рівненського НВК № 2 “Школа-ліцей”. Він всерйоз цікавиться астрономією. Під керівництвом викладача РДГУ Віталія Івановича Тищука писав НВК № 2 “Школа-ліцей”в Рівненській Малій академії наук минулого навчального року, а цьогоріч продовжує над нею працювати. Живе з батьками за містом, любить працювати руками, тому має обладнану майстерню (приміщення гаража), в якій багато часу проводить за роботою. Вже власноруч змайстрував стола та кілька м’яких стільців. Захоплюється фізикою, математикою, астрономією. Мріє навчатися у Львівському політехнічному університеті. Не має бажання колонізувати Марс, адже на цій планеті можна буде жити лише під землею або під ковпаком. А Дмитру подобається дивитися на небо і сонце.

Пропоную побудувати наше інтерв’ю в три етапи. Перший – поговоримо про те, якою Венера, ймовірно, була колись. Другий – її сьогоднішній стан, і третій – що очікує найближчу до землі планету в майбутньому. І чому колонізація не Місяця чи Марса… (Мій респондент схвально киває головою. Він не проти.)

– Кілька мільярдів років тому Венера і Земля були повністю ідентичними планетами. Але так сталося, що якесь космічне тіло врізалося у Венеру. Частинки поверхні цієї планети, які відламалися (чи відкришилися) від неї, літають навколо Сатурна і є його кільцем. Через це Венера почала обертатися в інший бік із досить маленькою швидкістю.

–  Земля і Венера близнюки?

– Так, від початку формування вони були близнюками.

– Діаметр Венери становить 95% діаметра Землі, а її маса становить понад 80% маси Землі. Отже, Венері не вистачає трішки діаметра і маси, аби бути ідентичним двійником Землі.

– Оці відсутні відсотки якраз є наслідком того, що Венера втратила тоді, коли величезне космічне тіло врізалося у неї. Раніше вони були повністю однаковими.

Зрозуміло. Поговорімо про її ім’я. Усі ми знаємо, що планету названо на честь богині кохання з римського пантеону. Чому саме це ім’я?

– Коли древні римляни її побачили, то вона у них викликала чомусь саме таке бажання і асоціацію. Планета була бурого кольору. А родючий ґрунт римлян був саме такого ж бурого кольору. Згідно з міфологією, Венера сприяла родючості цієї землі, тому побачену планету назвали на її честь. Існує ще одна гіпотеза. Оскільки Венера – богиня кохання, котра сприяла шлюбам та їхньому збереженню (Афродіта викликала у людей лише пристрасне кохання), а також оберігала землю (ґрунт) від будь-якого псування, можливо, називаючи планету цим іменем, вони вірили, що ця богиня відродить планету до життя.

На Венері знайдено кратери від метеоритів. Нині 85% її поверхні – магма. Можна сказати, що там суцільні поля з магми. Є там також і базальти, які виникли під час виверження вулканів. Однак знаходять на ній такі породи, які були утворені при наявності води.

– Так, температура на цій планеті 470-480 градусів за Цельсієм. Але якщо я не помиляюся, на Венері одна сота відсотка атмосфери – це вода. Вона завжди перебуває у газоподібному стані, зважаючи на високу температуру.

–  Деякі вчені прогнозують, що там колись були стародавні моря й океани.

– Моря і океани навряд чи там були, адже температура не сприяла їхній появі. Після зіткнення з великим космічним тілом планета трохи охолола, але навіть цієї температури було забагато для існування води. Згодом вона стала знову нагріватися, утворився шар атмосфери, який не пропускав не світла, ні пари, ні газів. Утворився так званий парниковий ефект, який, до речі, на Землі також є реальною проблемою. Звичайно, якась вода там існувала, але в такій кількості, як у нас, то ні, не було.

На сьогодні космічні апарати зафіксували молекули кисню і водню у атмосфері Венери. Це та одна сота відсотка атмосфери, про яку Ви вже згадували?

– Саме так. Кисню там більше, можливо, навіть, 50 тисячних відсотка. Але його можна збільшити.

– Ми про це ще поговоримо. Отже, сьогодення Венери. Найгарячіша планета, найближча до Сонця. Має таку температуру, за якої плавиться свинець. Своєрідне пекло.

null
 Фото Олени Медведєвої

– Через парниковий ефект на Венері існує шар на відстані 50-60 кілометрів від поверхні. Там трішечки інша температура. Саме у ньому можна буде висадити літальний апарат, якийсь космічний аеростат, щоб проводити ретельніші дослідження і точніше визначити температуру.

Венера обертається у зворотній бік порівняно із Землею. Скільки днів там триває рік?

– Рік на Венері триває 224 доби. А доба триває 243 земних доби. Тобто доба більша за рік. І це дивно.

– Більш ніж дивно. А як повернути Венеру в інший бік? Бомбардування кометами та астероїдами – це хороше рішення?

– У майбутньому це можливо, проте сьогодні ще нереально зробити подібний крок. Найліпше, щоб космічне тіло знову в неї “врізалося” і повернуло Венеру на круги своя.

А Ви не думали про те, що при цьому зіткненні щось може піти не так? І це, зрештою, може негативно вплинути на планету Земля.

– Звичайно, процес зіткнення астероїда чи якогось іншого тіла з Венерою треба ретельно прорахувати і проконтролювати. До всього треба готуватися серйозно і ретельно. Проводити стільки досліджень, скільки потрібно, доки не переконаємося, що можна вже діяти. Зрештою, наша мета – направити астероїд такої маси, під таким кутом і з такою швидкістю, щоб він не розтрощив Венеру, а повернув її у протилежний бік обертання, адже ми не хочемо їй зашкодити.

– Хмари на Венері складаються із сірчаної кислоти?

– Переважно із сірчаної.

Атмосферний тиск у 93 рази перевищує земний. Його сили достатньо, щоб розчавити автомобіль. Гірські породи настільки розпечені, що просто світяться. Ні сонця, ні тіні. Тільки червоне розсіяне світло скрізь – глибокий колір заходу сонця з усіх боків. Такою є реальність Венери?

– Це на самій поверхні планети. Так, гірські породи досить розпечені. Це все ще залежить від руди. Буває, що під дією температури одні руди менше світяться, інші – більше. А щодо світла – так, воно там постійно червоне і нікуди не зникає.

–  Приблизно п’ять місяців летить космічний апарат від Землі до Венери.

– Точно не можу сказати, тому що вивченням цього питання саме зайнявся і планую попрацювати над ним та долучити результати до цьогорічної манівської роботи.

402 мільйони кілометрів – відстань між Землею та Венерою. Космічний апарат не приземляється на поверхню, а зупиняється на висоті 240-250 км від поверхні Венери. Політ в один бік триває, як я вже сказала, п’ять місяців. Повернення забирає стільки ж часу. А це вже 10 земних місяців. Чи готують науковці якісь нові апарати для польотів?

– Так, але треба зважати на їхню високу вартість. На здійснення подібних досліджень витрачаються шалені кошти, і без цього ніяк не обійтися. Знаю, що апарат, який нещодавно запускали у США, створено за новітніми технологіями, від сонячного світла він мав набрати швидкість, але потерпів крах. Його на орбіту планети транспортували складеним, але він там чомусь не розкрився. І таке буває. Щось стало на перешкоді. Але про це не повідомлять ЗМІ. Зрештою, це може бути науковою таємницею.

А скільки експедицій було здійснено до Венери за весь час досліджень?

– Якщо не помиляюся, то від 15 до 20. Це з урахуванням тих, що просто кружляли над Венерою.

Чи маєте колекцію фотографій Венери?

– Власне, всі вони майже однакові. Тому немає потреби колекціонувати їх. В Інтернеті їх достатньо. Хоча треба розуміти, що не всі світлини демонструють на широкий загал. Є унікальні, ті, що знято на відстані 200 км від її поверхні, які мають певну цінність для науки, такими з нами не поділяться.

А Ви самі її не фотографували?

– На разі ні, бо ще не маю потрібного фотоапарата.

У Вас все ще попереду. Польоти до Венери – багатомільйонні проекти. Хто їх фінансує, хто ними займається, кого це цікавить, яка країна є лідером у дослідженні Венери?

– На даний час це мало кого цікавить. На разі Америці близький Марс, його колонізація і, звісно, Земля та її проблеми.

А чому Вас зацікавили не Місяць і Марс, а Венера?

– Марс мені не до вподоби. Летіти із зеленої планети на червону, де один пісок… Я б не зміг там жити. Там не можна створити природну атмосферу. Хоча під ковпаком вона може існувати. Але таке життя мене не приваблює. До того ж, всіх цікавить Місяць і Марс, а я не звик пливти за течією.

Чи є мапа окремих ділянок Венери? Бачили Ви таку?

– Я розглядав її. Здебільшого, це рівнина. Є на ній і чимало кратерів.

– Що Ви знаєте про сонячний вітер, який, власне, все спустошив на Венері? Хмари могли б затримати елементарне випаровування, а цей спекотний сонячний вітер усе знищував на своєму шляху.

– Виявилося, що сонячний вітер — це потоки заряджених частинок, що продукуються нашим світилом. Він відносить із собою іонізовані молекули водню, кисню і гелію з Венери. Фахівці стверджують, що втрата водню і кисню особливо критична для Венери, оскільки саме ці хімічні елементи утворюють воду. Молекули водяної пари, атмосфери, що розпадаються у верхніх шарах, під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця є основним джерелом іонізованих водню і кисню.

Проте досі планетою проходять досить сильні урагани і гігантські циклони.

– Також є і блискавки.

–  Ми про це теж поговоримо, тільки згодом… Порівняно з цими ураганами і циклонами наша найгірша земна погода просто легкий вітерець. Чому вони такі потужні? Що їм дає силу?

– Через закриту атмосферу і малу швидкість обертання планети. Нічого стороннього не впливає на природні процеси Венери, от вони і бушують. Нічого не заважає вітру набирати такої шалено великої швидкості.

– Вітри облітають Венеру за 30 хвилин. Їхня швидкість сягає 80 тисяч кілометрів за годину! Це щось неймовірне!

– Його ніщо не спиняє.

– Невгамовний! Ніхто не може поставити йому підніжку! (Жартую). Але на Венері зафіксували блискавки – а це вже елемент життя. На що вони подібні?

– Вони подібні на наші земні блискавки. Звичайно, вони не грозові, після них марно очікувати дощ, скоріше – кислотні опади, але вони реальні, яскраві, зі своїм звуком. Від них можна отримати електричний струм. Скажімо, у космічного аеростата є можливість отримувати енергію для себе від сонячного світла чи цих блискавок. Так що вони вже корисні.

Цікаво… Рівень сірки на планеті постійно коливається. Отже, вулкани досі активні?

– На Венері дуже багато вулканів, але майже всі вони вже згаслі або дуже малі й не відіграють вагомої ролі.

На Юпітері теж, до речі, відбувається виверження вулканів. І це знову ж таки факт, який свідчить про те, що планета жива?

– Так, вона не мертвий камінь.

Провокаційне запитання. Якщо на Венері була вода і є блискавки, то чи було там життя?

– За такої температури, ймовірно, ні. Принаймні на даний час його там точно немає. Або науковці погано шукали.

Ультрафіолетовий режим фотокамер фіксує чорні цятки на Венері. Вони є поглиначами ультрафіолетового проміння на планеті. Вчені озвучують гіпотезу, що це можуть бути стійкі до високих температур мікроби. Це правда?

– Я не знаю організмів, які живуть при такій температурі. Хто пристосувався до такої спеки?

Екстремофіли. Вони можуть жити при температури більше 100 градусів за Цельсієм і захищати себе від ультрафіолету. Це припущення вчених. Я про дослідження в Єллоустонському національному парку США.

– Його варто досліджувати, перевіряти і доводити, зрештою. У світі бувають дива, не без того. Мікроорганізмам властиво пристосовуватися до непередбачуваних умов, особливо одноклітинним. Але потрібні реальні докази.

Цілком згідна з Вашою позицією. Скажіть, а як можна знизити потік тієї сонячної енергії, що випалює планету?

– Це можливо лише за існування, у нашому випадку, створення нормальної поверхневої атмосфери. Коли вона зменшить свою кислотність і почне набувати, як земна, захисної оболонки, зменшиться надходження ультрафіолету і шкідливі випромінювання перестануть проникати до Венери.

Кажуть, що там не існувало магнітного поля. Щось змінилося вже?

– Магнітне поле є, але воно становить приблизно 9-10% від нашого.

А як його сформувати? Воно ж необхідне планеті.

– Воно залежить від швидкості. Планета швидше обертатиметься, магнітне поле збільшуватиметься.

Тераформування Венери сьогодні – це гіпотетичний процес створення умов, придатних для життя людини. Ключове слово в цьому реченні “гіпотетичний”. Навіщо це все?

– По-перше, якщо ми зможемо подолати проблему глобального потепління на Землі, ми зможемо впоратися з нею і на Венері. По-друге, для людей з’явиться додаткова територія для заселення. По-третє, у разі загибелі планети Земля з вини землян, у нас буде можливість врятувати якусь частину людства, переселивши її на іншу. По-четверте, ми не застраховані від того, що якесь випадкове космічне тіло не змінить курс та не вріжеться в Землю, і ми не зможемо його відбити. Відбудеться космічна катастрофа. Куди тоді подітися тим, хто залишиться живим? А для цього потрібна запасна територія.

Тобто нова адаптована Венера може стати другою резиденцією для землян?

– Безперечно.

– Чи можна Венеру назвати зруйнованим домом, який можна відбудувати?

– Саме так і є. Досить влучно сказано.

Дякую. А як практично вирішити питання з водою на Венері?

– За допомогою хімікатів атмосферу можна послабити, змінити та перелаштувати на подальші потреби, в тому числі відтворення води.

– Гаразд. Питання з водою вирішено. Як засаджуватиметься рослинність?

–  На мою думку, це повинні бути прозорі капсули з рослиною або кількома, які висаджено над поверхнею планети.

Земля не застрахована від долі Венери?

– На превеликий жаль, ні.

Галілео Галілей – першовідкривач Венери? Як він її досліджував?

– Галілео Галілей офіційний першовідкривач. Але Венеру відкрили ще в античному світі. І тільки з появою телескопа Галілео Галілей вивчив червону планету краще.

Уявімо ситуацію. Ви, науковець зі світовим ім’ям, витративши багато років на дослідження та впорядкування Венери, виявляєте, що це утопія. Що Ви тоді скажете самому собі?

– Буду налаштовувати себе наступним чином: “Це була моя справа. Якщо я отримав поразку тут, я отримаю перемогу в іншому місці. Не на Венері, значить – на іншій планеті”.

Особисто для себе хотіла уточнити…

– Будь ласка.

– Навколо Землі існує радіаційний пояс і термосфера, всередині якої є шари, розпечені до температури 2 тисячі градусів за Цельсієм. Як це може подолати звичайний космічний корабель і не розплавитися?

– Для цього виготовляється спеціальна радіаційно- та термостійка оболонка для космічного апарата, яку він, подолавши ці перепони, скидає із себе.

За цією версією їх має бути дві. Адже він, при поверненні з Венери до Землі, знову проходить крізь радіаційний пояс і термосферу.

–  Значить, їх дві. Апарати ж повертаються.

– Зрозуміла. Дмитре, запитання не стосується нашої теми. А Ви вірите в те, що астронавти справді побували на Місяці? Це не фейкова подія?

– Так, вірю. Я не думаю, що це фейк. Технології могли це забезпечити.

null
Фото з особистого альбому Дмитра

Чому людина така парадоксальна – з раю на Землі вона створює пекло, а з пекла на Венері вона хоче створити рай?

– Ми не цінуємо те, що маємо.

– Можливо, настав час почати цінувати?

– Якщо людство отямиться і вирішить проблему з парниковим ефектом (глобальним потеплінням на землі), то воно, будьте певні, дасть раду і Венері. Зараз світ стає гіршим, під дією вже згаданого потепління, частина льодовиків може розтанути і затопити досить величезний шмат Землі. От коли ми усвідомимо реальну загрозу, тоді й наші голови працюватимуть потужніше і ми зможемо знайти шлях – знизити температуру. А навчимося знижувати температуру на Землі, знизимо її й на Венері. Космос відкритий для нас.

Хочу поспілкуватися про присутність Венери у людській творчості. Я не про “Народження Венери” Вільям Бугро, тобто не про її міфічність у живописі, скульптурі чи літературі. А про реальне оспівування Венери як планети. І це зробив Тарас Шевченко у вірші “Княжна”.

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає…

Її поклали на музику. Останнім часом Оксана Муха неперевершено виконує цей музичний твір на своїх концертах. Скажіть, Вас цікавить “цей бік медалі”?

–  Венерою “творчою” не цікавився. Мені імпонує Венера “наукова”. 

null
Віталій Іванович Тищук.  Фото Олени Медведєвої

Віталій Іванович Тищук – кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання фізики і хімії, науковий керівник Дмитра Прокопчука:

– Ми з хлопцем познайомилися тоді, коли він навчався у 10-му класі. Запропонував я Дмитру взяти участь у конкурсі робіт МАН. Він погодився. Спершу ми думали, що розглядатимемо тему повітроплавання. Я заінтригував його тим, що коли будучи учнем, прочитав у одному із журналів про те, що на Венері є тропічні ліси.

Перепрошую, саме на Венері?

– Так було написано у статті журналу “Техника молодежи”. Я процитував це Дмитру. Видання було приблизно 1964 року. Але я йому сказав, що за  надзвичайно високої температури Венери все плавиться, що має свинець чи олово. Жодна радіостанція там не працюватиме довго. Буквально кілька хвилин і все згоряє. А от в атмосфері, а вона приблизно сягає у висоту до 100 км, все дещо інакше… От якби туди запустити якийсь дирижабль чи зонд, чи якісь інші повітряні кулі. І це його зацікавило… Так ми почали працювати. Дійшли висновку, що на Венеру слід запускати маленьких ро́ботів для досліджень. “Колонізація Венери. Перший етап” так Дмитро назвав свою роботу.

Хлопець досить серйозно поставився до підготовки. Ми з ним трохи позаймалися фізикою, повирішували ті завдання, які були в попередні роки в МАН. За тур теоретичний він набрав не зовсім хороший бал, а за власні дослідження і виступ – то добрий. У результаті - ми цьогоріч знову працюємо над цією темою.

На літо я йому вручив чимало книг з фізики, щоб він їх прочитав та полюбив. Він мені досі їх не повернув, бо ще працює з ними. Я схвалюю це. Привів свого товариша, з яким сидять за однією партою, до мене, щоб я з ним теж позаймався фізикою. Цього року він навіть свою рідну сестричку хоче познайомити зі мною. Буквально завтра ми з нею зустрічаємося. Вона навчається у 8-му класі. Але хоче взяти участь у початковому етапі МАН… Діма по-справжньому захопився астрономією.

На сьогодні я задоволений цим хлопцем. Він мене розуміє. Став трішки розкутішим, веселішим, бо раніше був мовчуном. І він тепер постійно приходить до мене на навчання. Інколи сидимо з ним допізна – до 19-ї чи 20-ї години займаємося. А він живе в Карпилівці, йому ввечері непросто дістатися додому. Але ця працелюбність і настирливість обов’язково дадуть свої результати. Хотілося б, звісно, щоб він займався науковою діяльністю, адже здібний та старанний. Каже, що думає над цим. А коли дізнався, що я займався ядерною фізикою, то зацікавився ще більше. Взяв у мене необхідні деталі, щось вдома конструює. Хвала Богу! Не вийде, прийде до мене і запитає. Таке з хлопцями буває.

П’ятдесят років тому освоєння Венери було утопією. Зараз – ні! А уявіть, що буде знову через п’ятдесят років!

27 вересня 2018 року

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   800