Іква – резервна річка для постачання питної води

На початку цьогорічного липня у Млинові побували фахівці Національного університету водного господарства та природокористування і презентували наукові дослідження з відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану басейну річки Іква, розроблені фахівцями кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства спільно з департаментом екології та природних ресурсів Рівненської ОДА. Минулої п’ятниці така презентація відбулася в Дубно.

Власне, науковці на основі досліджень виклали міркування, як реалізовувати необхідні для цього заходи. Зокрема, доктор сільськогосподарських наук, професор Микола Клименко наголосив: стратегічна мета розробок рівненських науковців на перспективу передбачає резервування поверхневих вод річок України для забезпечення питною водою, оскільки ми – вододефіцитна держава: 70 відсотків населення країни споживає воду з Дніпра і Бугу. Відтак решта річок нашої країни – резерв для постачання питної води. Отож, якщо втрачаємо якість води в річках, то створюємо загрозу для майбутніх поколінь у можливості забезпечувати водопостачанням потреби в розвитку промисловості.

Фото Віталія Тарасюка

Дрейф на погіршення якості води

Пан професор детально проаналізував стан русла, заплави та водозабірної території Ікви: оптимальний стан тих складових дає можливість покращити якість поверхневих вод. За останнє сторіччя люди суттєво змінили стан русла річки, забудували заплави, розорали водозабірні площі, відтак у стані всіх річок відбувся, так би мовити, дрейф на погіршення якості води. Науковець окреслив чотири етапи, які передбачають очищення русла річки, заплави і водозбірної площі, а також розробку природоохоронних заходів.

У ході досліджень, скажімо, було встановлено, що всі притоки Ікви мають високу розораність, забудованість і високий ступінь осушення територій. У критичному стані, за визначенням відповідних методик, розорюваність басейну річки перевищує нормативи за всіма показниками. Відтак нині слід провести комплекс заходів для формування екологічно-стабільних ландшафтів: зменшувати розорюваність заплав, збільшити лісистість і природні угіддя, стабільніших з точки зору акумуляції поверхневого стоку і переведення його в підземний стік. До речі, на сьогодні у значній розореності заплави річки немає потреби.  Потерпає Іква і від засмічення заплав, а також від несанкціонованих скидів стічних вод деяких підприємств.

Микола Клименко озвучив  важливе для млинівчан міркування:  основний «постачальник» деяких токсикантів» у річку Іква – скиди очисних споруд міста Дубна. Не секрет і це можна припускати,  що значна частина з них «кочує» руслом річки Млинова. Він висловив припущення, що очисні споруди в Дубно функціонують в режимі застарілих технологій і це заважає ефективно проводити очищення  води. Або ж на очисних відбувається процеси, які важко пояснити без додаткової інформації. Спочатку дослідники припускали, що проблема з очисними простіша, а коли переконалися, що ж, все-таки, витікає в Ікву, то змінили думку. Одним словом, проблема складна і її треба вирішувати.

Реконструкція чи будівництво?

Власне, пан професор висловив власну думку, на яку, до речі, пристали також і польські фахівці: реконструкція  очисних споруд у Дубно  малоймовірна, бо затратна, а й малоефективна - доцільніше будувати нові очисні споруди. До речі: у Польщі за кошти Євросоюзу була проведена реконструкція всіх очисних споруд.

Оскільки на цю пору для  будівництва очисних споруд слід залучити значні кошти, яких немає, дослідники радять створювати локальні очисні споруди, які здатні розвантажити очисні споруди Дубна – такий шлях для нас прийнятний. Крім того, вони рекомендують створення біоплато – ставків-відстійників.

Дослідники виокремили чотири ділянки басейн річки Іква, на яких слід провести комплекс відновлювальних робіт. Ймовірні проблеми можуть виникнути через те, що реалізація їх стосується трьох областей, тому важливо  заходи  організаційно гармонізувати й синхронізувати. І щоб ця синхронізація не залишилася лишень на папері, - цю тезу підкреслила громадська активістка з Млинова Анна Ляшук. Мовляв, набалакано з цієї сладної і важливої теми надзвичайно багато, а ось конкретні реальні потуги, на жаль, непомітні.

Фото Віталія Тарасюка

Узгоджувати інтереси сторін

Щодо ділянки річки від села Івання Дубенського району до Млинова, то пан Микола Клименко наголосив на протистоянні інтересів громадськості двох сусідніх районів. Млинівчани вважають, що екологічну загрозу становлять  очисні споруди Дубна, а також завдають економічних збитків, які, до слова, можна порахувати. Однак пан Микола зазначив, що слід узгоджувати інтереси обох сторін і найперше - вирішити питання будівництва очисних споруд.

У цьому контексті Микола Олександрович підкреслив, що звинувачувати Млинівську ГЕС в якихось гріхах – несправедливо. Отож деяким місцевим «гідрологам» і «гідротехнікам» на часі дослухатися до думки науковців. Узагалі на ділянці річки Іква від Івання до Млинова слід поліпшувати самоочисну здатність річки, а також реалізовувати інші локальні проекти.

Кандидат сільськогосподарських наук, професор Алла Прищепа наголосила, що презентовані заходи   з відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану басейну річки Іква – реальні для виконання і ми по крупинці відновимо річку. Завдання – достукатися до кожної громади, кожного громадського активіста, причетних до річки Іква…