У межах медичної реформи 27 поліклінік Рівненщини змінили свій юридичний статус із комунального закладу на комунальне некомерційне підприємство (КНП). Зміна цього статусу означає, що їхня робота має стати набагато прозорішою.

Зокрема, заклади первинної медичної допомоги тепер зобов’язані періодично публікувати свої фінансові звіти, біографічні довідки керівників, їх річні звіти та принципи формування і розмір винагороди головних лікарів тощо.

Центр «Сівітас» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» протягом 2019 року буде здійснювати моніторинг прозорості роботи поліклінік. Ми щоквартально публікуватимемо «Медичний антикорупційний термометр» із рейтингом прозорості роботи 27-ми перереєстрованих поліклінік Рівненської області.

У цьому матеріалі розглянемо один із аспектів цього термометру – як медичні заклади дають відповіді на запити про доступ до публічної інформації. 

Чому виконання запитів на інформацію є суспільно значущим

Більшість медичних закладів первинної допомоги працюють за кошти державного та місцевого бюджетів. Тому вони підпадають під дію Закону «Про доступ до публічної інформації».

Але навіщо потрібне таке законодавство для одержувачів бюджетних коштів? Це далеко не завжди всім зрозуміло.

З точки зору пацієнтів, громадськості та працівників медичного закладу це важливо тому, що:

1) Ці підприємства фінансуються з бюджетних коштів і кожен із нас має право знати як ними розпоряджаються протягом року. Ви завжди можете подати запит з проханням надати копії фінансових документів, які належать до сфери публічних.

2) Можливо Ви помітили на території поліклініки приватний кіоск, який щось продає.

Тоді як дізнатися на яких засадах він там розміщений? Можна подати запит з проханням надати копії договору оренди та платіжних доручень. Тоді Ви дізнаєтеся за яким тарифом відбувається оренда та скільки загалом підприємець, що орендує приміщення поліклініки, сплачує коштів.

3) Можливо ви не впевнені що працівники медичного закладу отримують адекватні преміальні за свої досягнення. Тоді завжди можна подати запит з проханням надати копію положення про преміювання працівників та копії наказів про їх преміювання.

Таких ситуацій можна перерахувати чимало. Доступ до публічної інформації є нормальною демократичною практикою. Знати як використовуються публічні кошти – це наше право. 

Як відповідають на запити про доступ до інформації медичні заклади Рівненщини

Здійснюючи моніторинг стартових умов роботи КНП Рівненщини, ми відправили запити на доступ до інформації у 27 поліклінік області, що мають комунальний статус (ознайомитися з їх переліком можна на сайті НСЗУ).

Ми запитували у них ось такий перелік інформації:

1. Копію чинного Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» Рівненської міської ради.
2. Копію чинного типового трудового договору з працівниками Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» Рівненської міської ради.
3. Копії документів, що містять інформацію про плановані джерела доходів Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» Рівненської міської ради у 2018 році.
4. Копії чинних документів, що містять інформацію про перелік платних послуг, їх вартість.
5. Копії чинних документів, що містять інформацію про методику преміювання працівників.
6. Копії наказів про преміювання працівників з 01.11.2017 р. по 01.11.2018 р. 

У результаті, лише 17 поліклінік області станом на 3-тє січня 2019 р. надали повний або частковий перелік запитуваних нами документів. Що ж, будемо спочатку діяти методом «пряника». Опублікуємо лише перелік цих найпрозоріших за критерієм виконання запитів медичних закладів. Повністю виконали запит на інформацію такі поліклініки: Центр первинної медико-санітарної допомоги «Центральний», Центр первинної медико-санітарної допомоги Північний» та Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» у Рівному; Малолюбашанський центр первинної медико-санітарної допомоги; Гощанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги; Березнівський районний центр первинної медичної допомоги; Володимирецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги; Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги; Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги; Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги; Зарічненський центр первинної медико-санітарної допомоги; Корецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги.  Частково виконали запит такі ж центри у Дубровиці, Острозі, Милячі, Клесові, Дубні. 

З якими проблемами ми зіткнулися, подаючи запити на доступ до інформації 

Проблема №1. Нам було не завжди просто створити базу даних контактів поліклінік. Часто особливо непросто встановити їхні дійсні електронні адреси. Подекуди запити доводилося відправляти на ради, яким підпорядковані КНП.

Підкреслимо – кожен громадянин має право швидко і зручно знайти ці контактні дані. Їх слід розмістити на офіційних сайтах поліклінік, а якщо таких немає – на сайтах рад, яким вони підпорядковані. Закликаємо всі заклади первинної медичної допомоги, які ще не подбали про цей аспект – швидко вирішити проблеми. Це не так вже й складно. 

Проблема №2. Вона дещо складніша. Частина закладів первинної медичної допомоги чомусь вирішила, що копії наказів про преміювання працівників – це непублічна інформація.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» забороняє обмежувати доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами. Розпорядження бюджетними коштами включає здійснення витрат з державного чи місцевого бюджету.

Заробітна плата та інші виплати (премії, матеріальна допомога тощо) посадовим особам та працівникам комунальних некомерційних підприємств часто є витратами з бюджету (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Лише 3 поліклініки Рівненщини відповіли нам, що надають платні послуги, а, отже, мають власні доходи. Із цього випливає, що інші здійснюють виплати премій та заробітної плати із бюджетних коштів.

Навіть якщо поліклініки мають власні доходи, це не означає, що вони можуть обмежувати доступ до цієї інформації – бо мова йде про комунальне майно та публічні кошти, отримані від його використання.

Заборона відмовляти в доступі до такої інформації регулюється вже іншим документом.

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду № 10 від 29.09.2016 р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» у розділі 2 визначає, хто є розпорядником інформації. Зокрема, п. 2.4. розглядає питання надання інформації таким розпорядником, як комунальне підприємство.

Процитуємо висновок цього суду:

«…доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених частиною п'ятою статті 6 Закону № 2939-VI.».

А ось що нам говорить частина п’ята статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації»: «…зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину».

То через який із 3-х зазначених випадків ми отримали відмову в доступі до копій наказів про преміювання працівників? Загрозу національній безпеці, обороні чи перешкоджання розслідуванню злочину?

Нам важко відповісти. Про жоден із перерахованих випадків у діяльності поліклінік Рівненщини нічого не знаємо. 

Проблема №3. Назвемо її «недостатня обізнаність із правовими нормами про публічну інформацію». У КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Клесівської селищної ради вирішили навпаки – що лише накази про преміювання працівників є публічною інформацією.

Копії ж статуту, трудового договору, положення про преміювання працівників і, навіть, давно доступний на сайті Національної служби здоров’я України договір поліклініки із цією службою – є непублічною інформацією (принаймні, на думку керівництва клесівської поліклініки). Тому нам відповіли, що копії цих документів не можуть бути надані.

Що ж, ми будемо звертатися до Клесівської селищної ради із проханням провести роз’яснювальну роботу та вплинути на керівництво поліклініки аби відновити наше право на інформацію. 

Проблема №4. Одна з поліклінік – Комунальне некомерційне підприємство «Немовицький центр первинної медико-санітарної допомоги» Немовицької сільської ради виставила нам рахунок за надання доступу до інформації. Згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації» вони мали право це зробити. Але лише в тому випадку, якщо б ми запитували матеріальну копійовану чи друковану інформацію.

Ми ж подавали електронний запит і відповідь просили надіслати на електронну скриньку. А Закон взагалі не передбачає відшкодування витрат на сканування документу або ж його фотографування. Тому вимога внести плату за сканування документу є незаконною та безпідставною. 

Отже, поки що трішки більше половини реформованих медичних закладів Рівненщини виконує запити на доступ до інформації. Сподіваємося на покращення цієї ситуації у подальшому. У зв’язку з цим, звертаємо увагу на проблему всіх місцевих рад, яким підпорядковані медичні заклади, і закликаємо її вирішити.

Одне із завдань медичної реформи – формування довіри пацієнтів до нових медзакладів. Навряд чи її можна побудувати порушенням права на інформацію

Ми продовжимо здійснювати системний моніторинг цієї складової в роботі комунальних некомерційних підприємств та інформувати читачів про його результати. 

Довідково: Матеріал публікується в рамках проекту «Підвищення прозорості роботи комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини», який реалізується ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» у межах Програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».