Про бойове братерство зазвичай ведемо мову тоді, коли йдеться про складні фронтові будні однополчан. У цьому звучному словосполученні увагу зазвичай звертаємо на бойовий дух, водночас наче забуваємо, що дух побратимства нуртує все життя, незалежно від умов, в яких перебувають колишні бойові друзі. Очевидно, саме мирні життєві будні і стають лакмусовим папірцем для перевірки градусу духовного піднесення і міцності стосунків бойових побратимів.

Так сталося, що після перебування в зоні проведення АТО у млинівчанина Петра Хваса виникли проблеми з коліном: далися взнаки навантаження, перенесені в мирних і фронтових умовах. Рухатися ставало дедалі складніше. Нарешті нестерпний біль  узагалі прикував до ліжка. Зазвичай чоловіки до останнього відкладають візит до лікаря. На жаль, не став винятком і Петро Петрович.

Фото автора

Хтозна, чим би закінчилося загострення хвороби, якби поряд не виявився надійний і діловий бойовий товариш Юрій Кірись – голова Млинівської міжрайонної об’єднаної спілки ветеранів АТО Рівненської області. Юрій Сергійович, мабуть, власним здоров’ям так не переймався, як станом товариша Петра.

Одного Божого дня разом із ним  завітали до головного лікаря комунального неприбуткового підприємства «Млинівська центральна лікарня» Віктора Ковальова. Той у свою чергу зв’язався з фахівцями лікувальних установ в обласному центрі. Згодом з’ясувалася невтішна картина: для того, щоб поставити на ноги учасника бойових дій, його слід оперувати. Крім того, довелося чекати на дорогі імплантанти, але  високої якості.

Зрештою, 17 грудня минулого року Петра Хваса прооперували фахівці Рівненської обласної лікарні. Поки що з підтримкою палиці, але учасник АТО впевнено набирає ходу…

Кажуть, що одна біда сама не приходить – вона примагнічує іншу. Травма правого коліна, одержана під час перебування в зоні проведення АТО, скувала рухи і ходу млинівчанину Роману Бондаруку. І знову клопотами фронтовика перейнявся Юрій Кірись: знову візит до Віктора Ковальова, консультація фахівців в обласному центріі невтішний діагноз після проведення магнітно-резонансної терапії.

18 лютого Романа Сергійовича у Рівненській міській лікарні успішно оперував лікар Євген Мазуренко. Тепер Роман поволі повертається до ходьби. Зрозуміло, з допомогою палиці…

Нині обидва учасники війни на сході України перебувають на післяопераційній реабілітації. Розуміють, що на операції та численні лікувальні процедури витрачалися чималі кошти, адже вони жодної копійки з власної кишені не витратили: фінансовим забезпеченням лікувального процесу переймався Юрій Кірись.

Де він знайшов кошти і чого це йому вартувало? – залишається поза обговоренням, бо Юрій Сергійович про такі речі не поширюється. Найголовніше: голова Млинівської міжрайонної об’єднаної спілки ветеранів АТО не заблудився в бюрократичних лабіринтах, а займається конкретною підтримкою ветеранів війни на сході України, адже бойове побратимство – це на все життя. Братерство, хрещене фронтовими буднями, – це не високі слова і пишні фрази при нагоді і без нагоди,  не театралізовані напускні скорботні міни, а щоденна робота для людей, які знають, що таке війна і що таке біда не з офіційних хронік і зведень, бо відстоювали мир для нас ціною власного життя  і здоров’я…