Розум каже – навряд, емоції – а раптом… – Мої оцінки успіхів кандидатів у президенти
Ну що сі вспокоїли? Тепер коли вже майже закінчений підрахунок голосів у першому турі – мої оцінки успіхів кандидатів у президенти. Навмисне вичекав три дні. Тому зараз постараюсь коротко і тезово.
Зеленський
Одна частинка мене розуміла, що брехати всі соціологічні контори одночасно не можуть. Друга хотіла побачити перший важливий маркер – що реально Зеленський візьме на виборах в першому турі. Взяв більше ніж я думав, відсотків на 5-9. Це блискуча робота його виборчої команди. Вони змогли підібрати електорат незадоволений владою і політиками в цілому. І відрив майже вдвічі від найближчого конкурента забезпечила не молодь. За Зеленського голосували різні вікові категорії. Показали «свій фак» владі. І непевно зроблять без проблем це ще раз. Тим паче окрилені таким успіхом в першому турі. Багато з них подумає «разом – ми сила, треба чавити систему». Можна багато говорити про приховані мотиви і наслідки балотування Зеленського – але результат є результат.
Ще зовсім незрозуміло, хто виграє другий тур, але кажуть, що в магазинах вже почала зникати з прилавків зелена фарба і капці, які зручно перевзувати в повітрі. А багато з тих, хто за партію влади (незалежно від назви), вже потихеньку почали говорити «Я з дитинства за Зеленського».
Так, команда Зеленського провела перший тур креативно. Але вони не переконали виборців стабільно вірити кандидату, вони просто змобілізували їх разом показати «фак владі».
Що буде далі в другому турі – велике питання. А тим паче, чи дотягне ситуативний рейтинг до парламентських виборів. Для мене, другий маркер – команда, яку обіцяв представити Зеленський найближчим часом – вона може бути аргументом для багатьох.
І зрештою. Високий рейтинг Зеленського – це програш не Порошенка. Цих людей Порох би і так не переконав голосувати за себе. А от інші кандидати могли забрати ці голоси собі. Але не забрали. Вони не підхопили майже нічого від електорату, «який проти Пороха».
Порошенко
Власне – сам факт його потрапляння в другий тур – це вже диво. Точніше не диво, а результат його серйозної величезної роботи. Ще восени він мав трохи більше 5 відсотків. А потім свої результати потроїв. І не треба казати, що «мови, армії, віри» не дали жодного результату. Це не так. Без них у Пороха не було б й того рейтингу, що є. Він будував реноме державника. І вийшло. З реноме чесного політика – ні, а з державником – так. Також він пробував різні меседжі, креативив, робив історичні для країни речі, не вилазив з поїздок, жорстко топив всіх конкурентів, запускав космонавтів і так далі.
Арсенал прийомів був наскільки великим, що в нормальні часи цього вистачило б на три кампанії. В підсумку команді Порошенка таки вдалось притопити всіх старих політиків-кандидатів, за виключенням нових – Зеленського та Смешко. Але перемога ця може стати «пірровою».
Що робитиме Порошенко посеред цієї політичної руїни і як переконуватиме виборців Тимошенко, Гриценка, Смешка, Кошулинського голосувати за себе – я не знаю. І агресивна риторика його прихильників тому геть не сприяє. Чесно, з точки зору математики і соціології Порошенку треба придумати щось екстраординарне, щоб обійти величезний розрив із Зеленським. Якщо ви хочете поставити в приклад кампанію Кучма – Симоненко, то там Кучма вже в першому турі відірвався від конкурента на 10 відсотків. Тепер же все навпаки – Порошенко відстає аж на 15.
Крім того, БПП зараз як великий старий крейсер, але з матьорим капітаном.
По ньому з усіх сторін гатять противники, у бортах пробоїни, частина команди – саботажники, зрадники, або нездари. Але капітан бере повний хід і пре вперед з надією таки вигребти з під обстрілу й досягти цілі – переобрання.
Чи вийде це – веееелике питання. Розум каже – навряд, емоції – а раптом…
Зрештою Порошенко вже й так увійшов в історію не тільки, як президент з корупційним оточенням, а й як державник. Томос, Безвіз, відродження армії, дипломатичні перемоги і так далі – речі, які точно будуть в підручниках. Як і Порошенко навряд чи зникне з політики в разі програшу. Зрештою, він не такий вже дурний як його попередники – Віктор і Віктор.
Тимошенко
Юля гарно стартувала завдяки новому курсу від технолога Сергія Гайдая. Це власне був останній шанс перекувати старого політика в щось нове. Воно може б і дало свій результат, але, схоже команда Тимошенко запанікувала. Гайдая посунули і повернулись до стандартного махрового популізму і порожніх гасел. Компанія була відверто беззмістовною і нецікавою. Навіть люди в селах зауважували – схоже в рядах Юлі паніка. Зрештою, кандидатка менш ніж за півроку перетворилась з лідера перегонів на бронзового призера. І більше виборців у неї вкрав свіжіший і цікавіший Зеленський, ніж Юрій Тимошенко.
Але бунтувати після дня голосування Юля не стала, адже сподівається взяти реванш у прем’єрстві при можливому слабкому президенті Зеленському. Можливо навіть не чекаючи осені. Якщо вдасться перекувати під себе більшість у раді. І я б не виключав такий варіант, бо головне правило політика – вчасно зрадити на користь нового лідера.
Словом Юля – боєць і буде битися в політиці до останнього солдата і подиху. Хоч ці її президентські вибори, схоже, були останніми.
Гриценко
Насправді його прихильники мабуть чи не найбільше засмучені. Бо йому не тільки нічого не дало об’єднання з Садовим, а й він щомісяця серйозно просідав у рейтингу. Подумати тільки – він набрав лише на 0,8 відсотків більше за Смешка. Смешка! Це при великій кількості реклами, презентованій команді, підтримці з боку молодих депутатів. І винні тут не конкуренти, а сам Гриценко, який просто проспав майже всю кампанію, а коли не спав – то говорив дурниці, які ще більше відлякували його електорат.
В підсумку частина виборців перейшли на бік Порошенка і Смешка. А Гриценко з першого непрохідного став – вічно непрохідним.
Його виборці розчаровані відверто низьким результатом. І при стандартній сонливості Анатолія Степановича не факт, що залишаться з ним до осені. Як і частина команди. Он один Лещенко чого вартий. Ще в лютому він із Заліщук їздив агітувати за Гриценка, а потім пішов до Зеленського. І думаю – він не останній.
Смешко
Він мабуть став ще більшою сенсацією за Зеленського. Ще два місяці тому йому соціологи і 2-х відсотків йому не давали. А в кінці він вийшов на 6. Це при фактичній відсутності будь-якої реклами. Так, початковий поштовх йому дав Гордон. Сам Смешко кілька разів виступив на ефірах і все.
Далі за нього агітували в більшості через сарафанне радіо. Просто як за адекватну альтернативу для тих, хто не любить Пороха і Юлю, але не може голосувати за Зеленського чи Гриценка.
Серед моїх знайомих багато проголосували саме за Смешка. І вони результатом кандидата задоволені. Тому, думаю, на парламентські вибори для його партії точно знайдуться гроші і вона зможе потрапити до парламенту. Втім, для тих, хто за ним стоїть, – питання відкрите.
Інші
За вибори Бойка, Вілкула – писати не буду. Їх результат прогнозований і тривожний. Особливо в західних регіонах. Але нічим цікавим вони не відзначилися. А от для Ляшка ця кампанія стала провалом. Особливо в містах. Його виборця переманив професійніший шоумен – Зеленський. І переманюватиме далі. Що робитиме в цьому ракурсі Ляшко – поняття не маю.
Непогану кампанію провів Кошулинський, але вийти за рамки правого електорату так і не зміг. Тому шанси «Свободи» на парламентський успіх досить примарні. Примарні шанси і у «Самопомочі» Садового. Зняттям на користь Гриценка він не так поміг останньому, як уник зафіксованого голосуванням рейтингового розгрому з 1,8 %.
А в цілому, давайте без депресій. Все буде добре! Просто цього року ми маємо шанси стати справді парламентсько-президентською державою. З активним і конкурентним парламентом! І це для країни, без сумніву, добре!
І ще підписуйтесь на мій новий канал у Теlegram: t.me/diuhyurii
Обіцяю цікавинки...
Джерело: RvNews
Військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, військова служба продовжується 
