Наявність приватних інтересів є природним явищем для кожної особи, тож депутати місцевих рад також мають повне право їх реалізувати, як і інші громадяни. Проте, практика діяльності органів місцевого самоврядування доводить, що часто приватний інтерес у сумісності з представницьким мандатом призводить до конфлікту інтересів.

Розглянемо конкретні приклади з практики роботи органів місцевого самоврядування від НАЗК .

1. Під час розгляду питання про надання в оренду земельних ділянок на сесії місцевої ради в порушення вимог статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова не оголосив про конфлікт інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, який виник внаслідок наявності у нього приватного інтересу, зумовленого можливістю отримання земельної ділянки юридичною особою, яка належить близькій особі.
2. Під час розгляду та прийняття рішення щодо обрання секретаря міської ради, депутат відповідної ради самостійно публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів і брав участь у голосуванні за прийняття рішення щодо обрання його секретарем ради, у зв’язку з чим, виконуючи представницькі повноваження та маючи приватний інтерес, зумовлений бажанням отримати особисту вигоду у вигляді позитивного рішення про обрання його на оплачувану та адміністративну посаду секретаря міської ради, порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Чи можуть депутати бути доброчесними, врегульовуючи конфлікт інтересів?

Відповідно до змісту положень статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевих рад беруть участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Слід звернути увагу, що в ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов:

1. особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради);
2. оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес. 

Що може зробити рада для доброчесності депутатів?

Згідно доповненої статті 59-1 (Конфлікт інтересів) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснення контролю за дотриманням вимог з конфлікту інтересів серед депутатів та керівництва в раді, здійснення надання зазначеним особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою. Такі функції можуть бути покладені на постійну комісію через закріплення відповідної норми у Положенні про постійні комісії, яка регламентує її діяльність.

Визначена комісія здійснює свої повноваження, керуючись чинним законодавством та «Методичними рекомендаціями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», затверджені рішенням НАЗК №839 від 29.09.2017 р.

В рамках моніторингу роботи органів місцевого самоврядування Коаліцією “Прозорі Ради” було виявлено наявність журналів реєстрації письмових заяв депутатів щодо наявності конфлікту інтересів. Таких вимог не передбачено на законодавчому рівні, їх виконання жодним чином не впливає на запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. 

Важливо пам’ятати, що неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів утворює об’єктивну сторону адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, за яке настає адміністративна відповідальність за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) - найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та співмнансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

 Прес-служба ГО «Центр суспільних дій «СІВІТАС»