Консультацію оприлюднило Радіо «Свобода» після інциденту в Рівному, коли поліція затримала та склала адмінпротоколи на двох молодих людей.

Пікет у Рівному, 25 травня 2019 року. Фото з мережі Інтернет

Що точно треба знати: в Україні влада не дає дозволів на мітинги – її лише потрібно попереджати. Тому слова «несанкціонований мітинг» тут просто не існує. Чи обов'язково повідомляти органам влади про свої плани? Тут є двояке трактування. У статті 39 Конституції України говориться, що громадяни мають право на мирні зібранні, про проведення яких завчасно попереджаються органи влади. Однак, деякі юристи читають це не як обов’язок, а можливість.

«У нас в Конституції формулювання «про які сповіщають завчасно», а не «зобов’язані сповістити». Тобто, можна зробити висновок, що це факультативна норма. Організатор сам вирішує, сповіщати чи ні», – говорить юрист, виконавчий директор ГО «Правозахисна Ініціатива» Михайло Каменєв.

Є й трохи інше тлумачення.

«З одного боку, Конституція це передбачає як обов’язок. А з іншого боку, невиконання цього пункту не може стати наслідком для обмеження свободи мирних зібрань, – говорить юрист, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. – Так, є стаття в адміністративному кодексі «про порушення порядку проведення мирних зібрань», але в нас такий порядок законом не визначений, відповідно немає підстав для застосування цієї статті».

Через таку плутанину, юристи рекомендують все-таки попереджати органи влади про проведення мирних зібрань, аби ті сприяли в організації. Крім того, це буде корисним, якщо ваша акція стосується конфліктного питання і потенційно може виникнути сутичка з іншою групою – тоді ви не зустрінетесь на одному й тому ж майданчику, а поліція розмежує опонентів.

А що коли мітингує один або двоє? Тут у законі жодної ясності. Про право на мирне зібрання Конституція говорить, але що це таке – не визначає. Там сказано, що це можуть бути збори, мітинги, демонстрації, пікетування, походи для вираження особистої, громадянської або політичної позиції з будь-яких питань. А кодекс про адмінсудочинство ще й додає сюди загадкове «тощо».

«Законом у нас хоч і не визначено, що таке мирне зібрання, але є міжнародні стандарти, які чітко визначають критерії, які підпадають під «мирне зібрання». Наприклад, у Рівному були всі критерії – як мінімум дві людини, в них спільні погляди і вони намагалися привернути увагу громадськості до своїх поглядів», – говорить юрист Центру політико-правових реформ Максим Середа.

Чи є мирним зібранням одиночний пікет, а якщо є, то чим він відрізняється від просто перехожого з прінтом на футболці? Законодавці залишили без ясності.

За що мітингувальників все-таки можуть затримати? По-перше, якщо мітинг не мирний. Адже гарантована свобода мирних зібрань.

По-друге, якщо на ньому вимагають таке, що заборонено законом: насильства, повалення конституційного ладу, порушення кордонів, дискримінації якоїсь групи населення тощо. Наприклад, вимагати імпічменту президента – можна, а «Путин, введи войска» – ні.

Фото з мережі Інтернет

В принципі, гасла на мітингу можуть бути будь-якими. Висловлювати свої переконання, своє невдоволення політичною та економічною ситуацією, ставити вимоги до органів державної влади, установ, підприємств – усе це дозволено.

«Це нормально, коли хтось незадоволений тим, що відбувається. І він має право висловлювати свою позицію», – говорить юрист, виконавчий директор ГО «Правозахисна ініціатива» Михайло Каменєв.

Однак, як тільки мирне зібрання втратило свій мирний характер і переросло у масові заворушення, або там використовується фізична сила, зброя, то силовики мають це припинити і притягнути учасників до відповідальності.

Також такі заходи мають бути задіяні до тих, хто робить публічні заклики, що посягають на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, або на захоплення державної влади.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org