У народі його ще називають Купайла. Наші пращури називали його по-різному, тому й побутують такі назви, як Іванець, Іван Лопушник, Ярилів день, Сонцекрес. Вважають, що це свято походить з ритуалів очищення та омивання, які проводили язичники у річках, озерах у день літнього сонцестояння.

У цей день пращури співали пісні, що у народі мають назву купальські, а ще вірили у низку забобонів, адже вважали, що на Івана Купайла прокидається вся нечисть (русалки, водяники, змії, перевертні), тому у цю ніч не можна спати . А ще люди у цей період нічого не позичали, не продавали, адже вірили, що родина може збідніти. Увечері дівчатка збирались та плели вінки (вважали вінок символом одруження), а потім кидали їх у воду для того, щоб хлопці їх піймали: чий вінок хлопець дістане, того дівчина повинна була поцілувати та залишитись з ним у парі на цей вечір.

Пари, створені у цей вечір, стрибали через вогонь тричі, адже вважали це обрядом очищення. Якщо парубок стрибав вище – у його родині буде вдалий урожай, а якщо ж утрапив у полум’я – станеться якась біда. Якщо полум’я вдало перестрибнуть дівчина з хлопцем – одружаться та житимуть у злагоді та достатку. Молодь вважала, що через багаття потрібно стрибати лише з судженим, або ж судженою, а не з будь-ким іншим.

У цю ніч хлопці також спускали з гори вогняне колесо, яке було схоже на сонце та символізувало літній сонцеворот. Опісля всіх забав, молодь запалювала свічки, клала їх у віночки та спускала на воду для того, щоб ушанувати предків, а потім сідала за святкову вечеру, щоб помолитися за народження Купали (літнього сонця).

6-7 липня на свято Івана Купала на Рівненщині відбудеться ІІІ обласний етно-еко фестиваль «БУЩА ПАПОРОТЬ» 2019 у с. Буща Здолбунівського району. Фестиваль об’єднує такі програми в стилі «етно»: екологічні, оздоровчі, спортивні, музичні, творчі, виставкові, культурно-розважальні програми.

Авторка: Юлія Гузій

Джерело: https://ritm.tv