Децентралізація — чи не єдина успішна реформа, проведена в державі за останні роки. Вона дозволила покращити соціальну інфраструктуру громад країни, вдихнути нове життя в невеличкі міста та села. Адже завдяки децентралізації та передачі повноважень зі столиці на місця чимало громад отримали фінансові можливості для проведення ремонтів доріг, лікарень та амбулаторій, закладів шкільної та дошкільної освіти, розвитку потенціалу утворених громад. Однак є в нашій області громади, які замість розвитку територій «проїдають» бюджети, збільшуючи кількість чиновників в апаратах своїх рад. Яскравим прикладом такої громади стала Білокриницька.

Утворена з Городищенською, Шубківської та Білокриницької сільських рад новостворена Білокриницька територіальна громада налічує близько 11 тисяч населення. Ще до об’єднання в кожній з цих рад працював свій апарат. У Білокриницькій сільській раді працювало 14 чиновників, в Шубківській — 8, в Городищенською — 7. Децентралізація, окрім іншого, передбачає об’єднання повноважень сільських рад та створення єдиного апарату, адже в кожній з цих рад були свої землевпорядники, культурологи чи секретарі ради. Після об’єднання кількість чиновників мала би зменшитися. Але не у випадку Білокриницької громади. На останній сесії депутати затвердили новий штатний розпис з 57 (!) чиновників. Це майже вдвічі більше, ніж кількість тих чиновників, які працювали в в сільрадах до об’єднання — загалом в той час в апаратах трьох сільських рад працювало 29 осіб. Для прикладу, навіть апарат облради нараховує 54 штатних одиниці! Тобто апарат ради, що обслуговує 11 тисяч осіб, більший, ніж апарат, що обслуговував 1,1 млн!

Тетяна Гончарук За словами голови Білокриницької ОТГ Тетяни Гончарук, такий «роздутий» управлінський апарат створюється на перспективу, адже «територіальній громаді потрібно розвиватися».

— Більше 10 штатних одиниць запропонованого штатного розпису залишаються вакантними. Але якщо ми хочемо розвивати нашу громаду, то маємо розуміти, що без команди управлінців цього зробити не можна. Тим більше, що і закон вимагає наявність у структурі апарату ради низки відділів. Зі створенням ОТГ ми перебрали на себе чимало повноважень, а відтак, щоб виконувати ці повноваження, повинні бути працівники, — прокоментувала ситуацію з новою штатною структурою голова Білокриницької ОТГ Тетяна Гончарук.

За її словами, Білокриницька громада визнана фінансово спроможною, адже на її території є чимало заправних станцій, акциз від продажу пального на яких зараховується до бюджету ОТГ.

— Наш фінансовий відділ усе прорахував. А тому я не бачу проблеми в утриманні такого апарату. Я не перший рік працюю на посаді голови і знаю, наскільки важливою є командна робота апарату ради, — зазначає Тетяна Гончарук.

Василь Курилас Консультант Офісу реформ Асоціації міст України на Рівненщині Василь Курилас зауважує, що й справді законодавець вимагає наявність у структурі апарату ОТГ певних відділів, однак не регламентує кількість працівників у цих відділах.

— На сьогодні законодавством скасовано будь-які типові штатні розписи для новостворених територіальних громад. Єдине, що вимагається від апаратів ради, — це наявність певних відділів. Зокрема, мова йде про відділ у справах неповнолітніх, фінансовий, відділ освіти та соціального захисту. Але кількість працівників цих відділів не визначається. Відтак керівники ОТГ можуть на власний розсуд формувати штатний розпис сільських рад, — коментує Василь Курилас.

Разом з цим сумнівним видається і можливість утримання такого штату в майбутньому. На сьогодні Білокриницька громада визнана спроможною, адже левову частку бюджету цієї громади складають надходження акцизного збору з продажу нафтопродуктів на автозаправках, що розміщені на території громади. Однак у Верховній Раді України вже розглядається законопроєкт, яким цей акциз знову буде передано не до місцевих бюджетів, а до обласних. Відтак цілком ймовірно, що апарат Білокриницької ОТГ очікуватиме велике скорочення. А про розвиток самої громади й зараз говорити не доводиться. Адже об’єднана громада очікувала покращення умов проживання, ремонту доріг, дитсадків чи шкіл. Але точно не розраховує, що усі ці перспективи і позитивні сторони децентралізації буде «проїдати» чиновницький апарат ради.

Сергій МІНІЧ