Етнопарк «Ладомирія» є дуже сучасним і прогресивним місцем. Він запрацював у Радивилові ще два роки тому та не перестає дивувати відвідувачів і дотепер.

Проєкт «Ладомирія» уже протягом двох років активно розбудовує свій комплекс на ревіталізованій промисловій території у містечку Радивилів Рівненської області.

Наприкінці року тут відкрили скансен-локацію, яка в майбутньому має розростися до масштабного музею просто неба.

Ініціатор проєкту «Ладомирія», голова громадської організації «Центр дослідження та відродження Волині» Володимир Дзьобак 15 листопада провів екскурсію та пресконференція, на якій презентував програму розвитку етнопарку на 2021 рік. На заході побували і журналісти Район. Історія.

Під час екскурсії гостям представили перші відреставровані за автентичними технологіями дерев'яні селянські хати, старовинні ткацькі верстати і їхні нові копії, елементи національного вбрання та костюми різних регіонів Волині. Останні місяці команда етнопарку ретельно займалася тим, що відновлювала старі будівлі для скансену.

У колекції «Ладомирії» є старовинні та нові ткацькі верстати. Нові спроєктовані за будовою старих та відрізняють лише новими деталями. Ткалі, які зараз працюють у музеї та на верстатах, до свого приходу на цю роботу зовсім не вміли ткати.

«Волинський серпанок» – перший проєкт і справа, який ми відродили. Він є серцем «Ладомирії». Це – унікальна технологія ткання надтонкої лляної тканини, яка мала три основні призчення: весільний одяг, перший день жнив і на великі свята у літній період. І зараз є попит на серпанок», – розповідає Володимир Дзьобак.

Зараз триває процедура подачі документів та переговорів щодо включення серпанку та технології її виготовлення до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

В етнопарку «Ладомирія» шиють автентичний одяг з усієї Великої Волині і їх уже назбиралося на цілий Музей автентичного костюма, в колекції якого відтворені «луки», в яких ходили наші прабабці й прадідусі.

Головним проєктом минулого року була «Майстерня етнобрендів», в рамках якого запрошували українських дизайнерів та модельєрів, навчали їх етнічного крою, старовинних технік створення традиційного одягу.

Крім одягу «Ладомирія» відтворює автентичні прикраси, зокрема, волинські дукачі. Це – монети, навколо яких є різне орнаментування, обрамлення. Дукачі використували і як елемент намиста, і як прикрасу для одягу, і навіть для прикрашання ялинок.

У колекції етнопарку є чимало старовинних скринь, які звезли з усієї Волині. У кожної із них своя історія, регіон та секрети.

Етнопарк активно займається розбудовою свого скансену: уже є дві великі двохсотлітні хати й кліті (окрема від хати будівля для зберігання речей й служила як додаткове житлове приміщення).

«Півтори роки тому мені подзвонив Тарас Максименко і розповів про те, що є в Рівному хата, якій приблизно 200 років і сказав, що якщо її не забрати, то вона буде знищена. Ми почали переговори із власниками, але сповільнила хід справи паперова тяганина у державних структурах. Чиновники вважали, що ми ту хату занедбаємо. Але попередній наш досвід дозволив все ж таки купити й забрати її сюди. Звичайно, деякі елементи будівлі були прогнивші від часу, але наші технології та бажання допомогли нам відновити їх», – поділився з гостями Володимир Дзьобак.

На території скансену знаходиться ще одна дерев'яна хата із Косівського району. Володимир викупив її у дядька свого знайомого, чим «вбив двох зайців одним пострілом»: поповнив експозицію музею і допоміг власнику хати матеріально для лікування.

А ще «Ладомирія» займається книговидавництвом та відродженням нематеріальної культурної спадщини Волині. За їхньої участі провели масу культурно-просвітницьких заходів, вечорів. Також відтворюють староволинську кухню й ініціатор проєкту Володимир Дзьобак має надію, що ці страви увійдуть у меню кращих ресторацій України. Також етнопарк підтримує різні археологічні розкопки.

Після пізнавальної екскурсії етнопарком Володимир Дзьобак запросив усіх на пресконференції, де були присутні меценати цього музею. Серед них був міський голова міста Радивилів.

«Проект триває уже 10 років і я стараюсь усіляко підтримувати його: чи то освітлення, чи то облагородження території, чи якась допомога у самому проекті. Але у міській бюджет ми не закладали кошти. Він є повністю бізнесовий», – розповідає Радивилівський міський голова Микола Карапетян.

Плани у Володимира Дзьобака грандіозні й дуже цікаві. Першочерговою метою етнопарку є його відкриття для відвідувачів та туристів на постійній основі. Планується облагородження території та становлення «Ладомирії» як потужного туристичного хабу у комплексі з агрокластером, однією з фішок якого буде засадження гектару території «українським бамбуком» – павловнією, яка швидко росте і не примхлива до погодних умов.

Всього в етнопарку збираються відкрити 13 музеїв. Уже в 2021-му запрацює Парк бурштинового періоду, де показуватимуть геологічний розвиток території Великої Волині протягом мільйона років.

Команда ентузіастів «Ладомирії» працює над заповненням меблями будівель, які вже є у скансені.

«За допомогою фотографій, малюнків та спогадів до червня ми хочемо відтворити тогочасну атмосферу і побут у волинських хатах. Також є домовленість про перевезення в парк ряду старовинних хат і навіть одного вітряка», – зауважує Володимир. 

На пошитті та поповненні колекції Музею автентичного одягу ніхто не зупинятиметься, а тому у планах також є виробництво екомеблів в українському стилі. У цьому місяці етнопарк презентує унікальну етнічну колекцію меблів з використаннями технологій автентичного розпису.

На території етнопарку з'явиться ще екоферма – вирощування грибів та акваферма – для розведення королівського сома. Із цих продуктів будуть готувати страви у майбутніх українській харчевні й екоготелі.

Приблизна оцінка інвестицій для втілення у життя всіх ідей – 25 мільйонів доларів. Ініціатори фінансують проєкт найчастіше самотужки, дещо заробляють, залучають меценатів і постійно шукають гранти.

Етнопарк «Ладомирія» – це не тільки про минуле, він водночас є дуже сучасним і прогресивним місцем, яке цікаве дорослим і дітям, українцям та іноземцям.

За матеріалами https://dubno.rayon.in.ua