Блогер, журналіст, RvNews

Те, про що більшість мовчать…

10.07.2021 10:53 Джерело: RvNews
Автор : Новини Рівненщини

На наркологічному обліку в Україні перебувають сотні тисяч алкозалежних, а ви лише уявіть, яка цифра є не офіційною…

Мені ще з дитинства згадується, як мама застерігала мене: «Наркотики - зло, ніколи не ведись на провокації!». І в цьому є правда, проте, чомусь ніхто не наголошував на тому, що алкоголь - це той самий наркотик, єдиною відмінністю якого є легалізація. Це те, що було і є атрибутом кожного свята. Та й проблема алкоголізму не пам‘ятаю, щоб була соціально озвучена. Всі проходили повз п‘яної людини, махнувши рукою з думками: «Ай, сам винен!». Люди сприймають це за слабкість, порок. Лишень одиниці знають, що це хвороба, яку потрібно все життя лікувати.

На превеликий жаль, в Україні вона починає розвиватись з раннього віку. Ми на першому місці в Європі за рівнем дитячого алкоголізму - 87% школярів хоча б раз пробували алкоголь, а 26% вживають алкогольні напої раз на місяць. Цікаво, а як реагує на це наша влада? Ніяк не реагує. Бо людиною, у якої найвищим пріоритетом є алкоголь, керувати легше! Яка там різниця, що в країні робиться, мені аби похмелитись.

Шкода, що ми ніяк не можемо просунутись з одного місця і продовжуємо лікувати залежність в державних установах застарілими методами! Там алкозалежним лише виводять алкоголь з організму, а проблему не вирішують. Внаслідок цього стільки зневірених, розчарованих сімей, які так і не змогли допомогти хворому вилізти із духовної ями.

Статистика наркологічно центру така - через місяць, а, може, й скоріше, приймають пацієнта знову. Як на мене, це не життя, а жахливе існування. А могли б запозичити досвід західних країн, який зараз використовують: комерційні установи, реабілітаційні центри та групи психологічної допомоги. Тут вирішують проблему не на фізичному, а психологічному рівні! Рецедиви трапляються, проте є і ті, що не вживають роками.

Ми самі в праві обрати, як нам жити, що і скільки вживати. Головне - мати відчуття міри, і знати куди звернутись у випадку чого!

Автор: Катерина Андреєва,

студентка ІІІ-го курсу кафедри журналістики та українознавства НУВГП