У Рівненській області оцифровують спадщину князів Острозьких, щоб популяризувати її у віртуальному форматі. Вже вдалося візуалізувати в'їзні оборонні вежі в Острозі та с. Межиричі.

Про це йдеться на офіційній сторінці проєкту «Волинські барбакани».

На зображеннях споруди максимально подібни до реальних. Ці вежі об'єднанні в туристичний маршрут, який вже скоро презентують у рамках проєкту.

Луцька брама міста Острога

Ця споруда була основним в'їздом до міста, тому її добре укріпили фортифікаційною спорудою, що не мала прямих аналогів у оборонному будівництві ні України, ні Європи.

Це була вежа на чотири поверхи, другий поверх якої був брамою і через неї проходив шлях до міста.

Сама вежа складалася з поєднаних між собою квадратних і круглих у плані частин. До квадратної частини підходив міський мур, і по дерев'яних хідниках охорона могла здійснювати огляд зовнішніх підходів по периметру всього міста. Вихід був через двері третього поверху (зараз це вікно другого поверху Музею книги).

Квадратна частина вежі поступово переходила у круглу, в якій було багато бійниць, звідки можна було вести вогонь не лише по супротивнику, який підходив зі сторони Луцька, а й обстрілювати міські мури ззовні, якщо до них вже підійшов ворог.

І невипадково ми назвали вежу чотириповерховою, бо мало хто знає що у вежі ще був цокольний поверх, який залили бетоном під час будівництва Музею книги. З цього цокольного поверху бійниці виходили в глибокий рів, що був перед брамою, і були під звідним мостом. Тобто охоронці могли відстрілюватися від нападників, які спустилися до рову, щоб звідти штурмувати міські стіни.

Татарська вежа

Татарська вежа була другою за значенням з в'їзних брам Острога. Вона практично була ідентичною до Луцької брами (в якій зараз розміщено Музей книги). Різниця полягала лише в тому, що у квадратній частині (яку ще називали "шия") Татарська вежа була коротшою.

Перед вежею був викопаний глибокий рів що заповнювався водою і супротивнику було складно брати штурмом місто з цієї сторони. Але, якщо в Луцькій брамі ще був цокольний поверх з якого бійниці виходили з-під мосту у рів, то в Татарській підвалів не було. Тут була болотиста місцевість і вода була близько до поверхні землі. Тому в рову постійно була вода і вона ж могла потрапляти й в підземні приміщення.

Заславська брама (міські ворота) Межиріча

 

Заславська брама була оборонною брамою-вежею. Уперше вона згадується в 1596 році. Слугувала південним в’їздом у місто і була складовою частиною міських фортифікацій Межиріча. Разом з валом, сімома баштами й Острозькою брамою, вона становила кільце оборонних укріплень колишнього міста. До брами провадив Заславський звідний міст.

Джерело: https://history.rayon.in.ua/