Рівне попрощається з ще одним полеглим Героєм: Олександр Ковальчук загинув на Донеччині
- Опубліковано: Олекса Мирожит
- —
- 6 Січня, 2023 о 08:12
Олександр Ковальчук народився у Рівному, закінчив 8 школу, музичну школу, де грав на трубі в оркестрі. А за тим вступив до Державної льотної академії України у місті Кіровоград (нині Кропивницький).
Тут займався рукопашним боєм, брав участь у численних змаганнях, здобув фах інженера з обслуговування повітряного руху.
– Це був час розпаду Радянського Союзу, тож перед випускниками стояв вибір на вірність якій країні присягати — Росії чи вже незалежній Україні. Саша вибрав незалежну Україну – і присягнув на вірність саме нашій державі. Але потім фактично лишився без роботи на відміну від тих, хто пішов за Росією. Проте він не опускав руки, – розповідає дружина Героя Людмила.
Складні часи вимагали рішень, тож Олександр разом із товаришем винайняли контейнер на ринку та розпочали торгівлю. А згодом чоловік, який мав технічний склад розуму, опанував ще й роботу з проведення ремонтів. Особливо гарно виходило в нього вправлятися з плиткою, а за тим і гіпсом.
Перегляньте також:
- На головному майдані у Рівному знову прощання: громада втратила ще одного воїна
- Подвійна втрата: у Рівному проведуть в останню дорогу двох Захисників, чиї життя забрала війна
– Він дуже ревно ставився до роботи, все мало бути чітко, точно. Інструменти – тільки свої, до того ж якісні, отаким був, – продовжує дружина.
Іще на початку антитерористичної операції на Сході нашої країни, Олександр був готовий взяти до рук зброю. Служив іще в радянській армії, де отримав звання сержанта. Та патріотизм спонукав захищати саме ту країну, на вірність якій присягав.
– Ми заледве його вмовили, аби залишився вдома. Але у лютому дав зрозуміти, що буде інакше… Вже на другий день після початку війни покинув роботу на Волині, і пішов у військкомат. Там же тисячі чоловіків було, то навіть не один день ходив, але таки добився свого. Казав: Я під жіночою спідницею сидіти не буду! Ви мене не вговорите! Чи треба дочекатися, щоб вас, як у Бучі, за коси з дому витягли? – пригадує Людмила.
Олександр з Людмилою прожили разом 20 років. Він — надзвичайно добрий та щирий, людина слова і витримки, дбав про своїх дівчат.
– Настя – моя донька від першого шлюбу, ми з Сашою разом відколи їй сім років. Вважав її своєю донечкою, дуже любив. Якщо Насті треба на гуртки, чи уроки допомогти зробити – я завжди була спокійна, бо вони це робили разом. А нещодавно у нас онучка народилася – їй усього рік і сім місяців. Саша так радів… Коли пішов на війну, жартував, що не може загинути, бо ж іще внучку заміж хоче видати… Знаєте, ми за всі роки слова поганого один на одного не сказали, і досі могли гуляти, тримаючись за руки… Таких, як він, одинці на цьому світі… – розповідає дружина Героя.
49-річний сержант Олександр Ковальчук загинув 28 грудня 2022 року під час відбиття штурмових дій противника в районі міста Соледар на Донеччині.
Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 6 січня, о 12.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі Нове.
Пресслужба Рівнеради
