Історія військового з позивним «Ліс»
- Опубліковано: Дмитро Коваль
- —
- 15 Листопада, 2026 о 18:48
Іван на позивний «Ліс» із 102-ї окремої бригади територіальної оборони пройшов шлях від механіка до командира ремонтного взводу. Про це розповіла бригада у соцмережах.
Життєвий шлях та мобілізація
Він народився у селі Красна Надвірнянського району Івано-Франківської області. До мобілізації майбутній військовий займався художньою ковкою, ставив сонячні панелі, лагодив машини, а потім обслуговував важку техніку на кшталт вантажівок, маніпуляторів та екскаваторів.
Перегляньте також:
На початку повномасштабного вторгнення він хотів піти до війська, але через стан здоров’я не пройшов військово-лікарську комісію. До Сил оборони він приєднався у 2024 році. Спочатку служив механіком, очолив ремонтне відділення, а згодом став командиром ремонтного взводу.
Робота підрозділу та мотивація
За словами Івана, служба дала змогу застосувати багатий досвід цивільної роботи. Часом доводилося працювати без перерви кілька діб, щоб повернути машину до строю.
- Бували випадки дводенної роботи в гаражі для завершення ремонту «Хаммера».
- За кожною машиною стоять військові, які чекають на виїзд на позиції чи евакуацію.
- Мотивує усвідомлення того, що побратими надіються і не можна їх підвести.
«Бували такі моменти, що два дні й дві ночі ти в гаражі, аби дотиснути. Бо хлопці сидять і чекають, доки ти доробиш той “Хаммер”. Мотивує те, що інші на тебе надіються. Ти не можеш їх підвести», – розповідає військовий.
Обов’язки командира та підготовка фахівців
Нині обов’язки Івана охоплюють не лише відновлення машин, а й турботу про особовий склад. Він стежить за умовами служби, їжею, місцями відпочинку та можливістю відновити сили.
У підрозділі є люди з різною підготовкою. Не всі мають фаховий досвід, але за наявності бажання можна опанувати навички під час служби.
«Не всі приходять у ремонтну роту спеціалістами. Але якщо в людини є бажання, то за кілька місяців вона може стати хорошим фахівцем. Головне – бажання вчитися, запитувати, якщо чогось не розумієш, і не боятися роботи», – пояснює командир.
Родичі у війську та порада для мобілізованих
Для Івана 102-га бригада є чимось більшим, ніж просто місце служби. Тут із ним служить батько, а також долучився чоловік його сестри. У війську перебувають і земляки з рідного села, дехто з них загинув за Україну. Вдома на військового чекають дружина й діти.
Тим, хто вагається щодо вступу до лав армії, «Ліс» радить не сприймати службу лише як автомат і окопи. Армія потребує фахівців у різних сферах, а цивільний досвід стає перевагою.
«Не вмієш воювати – допоможи в тому, що вмієш. Тут є що робити: і техніку ремонтувати, і на складі працювати, і за комп’ютером. Кожен знайде своє місце. Людей не вистачає, потрібні і робочі руки, і розум», – переконаний Іван.
Джерело: АрміяInform
