Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики 234 від 04.05.2023 року.

Така традиція побутує у Вараському, Сарненському районах та північній частині Рівненського району, зокрема, в Сарненській Дубровицькій, Вараській, Зарічненській, Березнівськіц, Соснівській громадах.

Обряд наряджання могильних хрестів практикують перед Великоднем, для Антипасхи (Великдень для померлих), а в окремих громадах також перед Зеленими святами - хрести масово одягають у «лєнти», «косники» (стрічки).

На могильні хрести померлих жінок вішають «лєнти» яскравих кольорів – яскраво-рожеві, жовті, оранжеві, салатові, а на могилах чоловіків – темних кольорів – зелені, сині, коричневі, що найбільше практикується на Дубровиччині.

На Березнівщині на могильні хрести вішають відрізки тюлей.

Прикрашання «лєнтами» і тюлями – це пізніша традиція, а перед тим могильні хрести прикрашалися тканинними елементами, що в багатьох громадах північних регіонів Рівненщини лишилося і до нині - хрести на чоловічих могилах наряджаються рушниками, а на жіночих – «хвартушиками» (фартухами) та хустками.

Наряджання усіма цими речами передбачалося для використання померлими на тому світі - збирати в них яблука, носити їжу, витирати руки. А ідея такого «піклування» про померлих на «тому світі» мала офірний характер - для задобрювання померлих аби ті «не гнівалися» на них та позитивно впливали на життя та побут живих.

Елементи традиції наряджання перебувають на хресті до наступного Великодня чи Трійці та замінюються напередодні свята.

Облікову картку за матеріалами проведених експедиційних досліджень до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України подано командою фахівців КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості».

Пресслужба Рівненської облради