У палаці князів Любомирських Дубенського замку повіяло атмосферою кінця ХVІІ-початку ХVІІІ століть.

Її створила виставка костюмів з тизеру до фільму #резидентка від Ганни Гороженко. І нехай вона вмістила у собі лише 7 найбільш репрезентативних зразків одягу епохи Гетьманщини, все ж для уяви про смаки української еліти у той період історії саме у цій царині повсякденного побуту цілком достатньо.

Можливо, саме такий кунтуш, який демонструється в оксамитовій залі палацу, в один із днів 1706 року гетьман України Іван Мазепа вибрав зі свого гардеробу для знайомства із польською княгинею Анною Дольською у Дубенському замку… А може й сама княгиня була зодягнена у плаття, зразок якого можна теж побачити на виставці. Експозиція Вбрання доби гетьмана Мазепи спонукає не лише до пасивного споглядання зразків крою та шиття костюмів давньої епохи, але й до глибшого знайомства з історичними постатями ,вивчення нашої славної минувшини.

Принаймні, на це сподівається Ганна Гороженко, у минулому відома українська журналістка-міжнародниця, авторка багатьох історичних романів, кураторка проєкту з дослідження українського бароко «Історія зі смаком». І, попервах, було незвично побачити письменницю, журналістку з 25-річним стажем роботи на українському ТБ з праскою у руках біля манекенів під час монтажу виставки.

Хоча, як з’ясувалось, тут якраз усе закономірно. Якби не було історичних розвідок, що дали багатий матеріал для написання історичних романів з подальшою їх презентацією перед широкою аудиторією, то й, можливо, справа й не дійшла б до створення таких колекцій одягу. Свою першу книгу пані Ганна присвятила княгині Ізабелі Любомирській (Чорторийській). Коли авторка на презентації роману згадувала, що у ХVІІІ столітті українці носили перуки і пеньє, у слухачів помітно круглішали очі – для них цей факт був неймовірний.

Ось тоді Ганна Гороженко й вирішила: ситуацію потрібно виправляти, саме у такий спосіб. Каже, що їй поталанило: у проєкті з історії вивчення українського бароко її оточували історики-професіонали, а вітчизняні музеї відкривали свої фонди і ділились науковими надбаннями.

За 5 років роботи у цьому напрямку вже є певний результат: українці починають вірити у свою аристократію, шляхетність, еліту, яка веде свій початок від давніх-давен.

У Ганни Гороженко склався гармонійний ансамбль з відомими українськими реконструкторами історичного одягу – Сергієм та Ольгою Шаменковими, Іриною Філіповою, Ларисою Смашнюк, Людмилою Климук. На початку 2024 року колеги-реконструктори знімали лекала кунтушів у Чернігівському історичному музеї Тарнавського, один із яких представлений на виставці, що експонується у Дубенському замку.

На виставці повністю відтворений комплект вбрання гетьмана Івана Мазепи, жіночої шляхетної мантуї, повний комплект вбрання жінки козацької старшини, вбрання незаміжньої дівчини з середовища козацької старшини, козачка(джури) та ін.

Ганна Гороженко називає виставку відрадою своєї душі.

«Коли торкаюсь української культури ХVII-XVIII cт., розумію, наскільки вона була красивою та вишуканою, по-справжньому європейською, - каже письменниця. – Ми прагнемо через такий елемент культури як одяг козацької знаті, який ми фактично до деталей візуалізуємо, - наростити інтерес української нації до своє історії, у якої дуже глибоке і потужне коріння. На тлі жорстокої війни ми, як ніколи, потребуємо упевненості у собі, усвідомлення того, що ми гідні нащадки наших славних пращурів!»

За матеріалами Дубенського замку