Віталій Янковський народився 27 жовтня 1974 року у Казахстані. У дитячому віці проживав на території рф, там закінчив школу. Пізніше навчався спочатку у Курській, а згодом у Волинській духовних семінаріях. Був священиком у Луцькому кафедральному соборі. Закінчив аспірантуру Духовної академії у Львові, працював викладачем у Волинській духовній семінарії.

Попри дитинство та юність у російськомовному середовищі, Віталій завжди відчував себе українцем. На літні канікули приїджав на Рівненщину - до дідуся та бабусі.

Чоловік не мав військового досвіду, але ще з перших днів повномасштабного вторгнення був готовий захищати країну. До лав ЗСУ Віталія мобілізували у липні 2024 року. Був мінером, навчав новоприбулих бійців. Перебував на гарячих напрямках фронту, зокрема Покровському. 

Зі слів близьких, Віталій був інтелігентною людиною, завжди відгукувався про допомогу. Два роки тому померла його дружина. З рідних у чоловіка лишилася мама та 27-річний син.

На жаль, солдат Віталій Янковський загинув 28 вересня 2025 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на Донеччині.

Дмитро Курашик народився 4 серпня 1987 року у місті Чита на території рф. У чотирирічному віці разом з родиною переїхав до Рівного, навчався у 19-ій школі. Згодом здобув фах зварювальника.

Майже все свідоме доросле життя Дмитро присвятив службі у війську. У 2008 році підписав контракт зі Збройними Силами України. У 2015-му році перебував в АТО. 

Побратими відгукувалися про Дмитра, як надійного товариша та відповідальну людину. Завжди був готовий прийти на допомогу. Захоплювався риболовлею, любив збирати гриби.

На жаль, життя старшого солдата раптово обірвалося 2 жовтня під час відпустки - внаслідок ішемічної хвороби серця.

У Дмитра залишилися дружина, 12-річний син, батько та сестра.

Прощання із Віталієм Янковським та Дмитром Курашиком відбудеться сьогодні, 3 жовтня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба відбудеться у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовців на Алеї Героїв.

За повідомленням Рівнеради