Ті, хто нині при владі, одним миром мазані

Якби це не знати Юрія Луценка, то зроблену ним цими днями в інтерв’ю «24 каналу» заяву про те, що він порушив кримінальну справу проти (ви не повірите!)… самого міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, можна було б сприйняти як вибухову сенсацію. Адже досі всі грішки непотоплюваного Авакова, збереження міністерського портфеля якого було ключовою умовою формування Блоком Петра Порошенка і «Народним фронтом» парламентської більшості, сходили йому з рук, як з гуся вода. Невже у провладній більшості стався розкол? А може, діяння одіозного міністра допекли вже й коаліціонерів?

Не сушіть над цим голову, бо гучна заява запального Генпрокурора , як це вже не раз було доведено, виїденого яйця не варта. Взяти хоча б публічний арешт за участю Генпрокурора і начальника СБУ верхівки рівненської бурштинової мафії. Що воно змінило, крім того, що нелегальний видобуток сонячного каміння перейшов під контроль новопризначених «смотрящих» і підпорядкованих Авакову підрозділів Нацгвардії?

А чого, скажіть, варті заочні виклики Юрія Луценка до прокуратури Віктора Януковича, Миколи Азарова та інших державних злочинців, які нині переховуються в Росії? Або ж не менш ілюзорна висунута підозра недосяжному для українського правосуддя найближчому оточенню Путіна, яке причетне до розпалювання на сході України гібридної війни? Як наша влада може притягнути до справедливої відповідальності тих, хто їй з-за кремлівської стіни показує дулі, якщо вона не здатна покарати навіть тих, хто сидить у неї під носом? Та й чи хоче вона когось вивести на чисту воду, якщо за два роки не спромоглася довести провину тих, хто розстріляв Небесну сотню? Про що мова, коли парламент упродовж року не знайшов часу, щоб розглянути подання Вищої ради юстиції на звільнення 29 суддів, які судили активістів майдану?

Відкриття кримінальної справи проти Арсена Авакова Генпрокурор аргументував тим, що перед законом усі рівні. Проте Юрій Луценко жодним словом не згадав про неписаний закон про те, що своя сорочка ближча до тіла. Тож чи наважиться влада (а про це тільки й мови в політичних колах) усунути з посади Авакова, що може призвести до розпаду парламентської коаліції? Звісно ж ні! Адже це зумовить нові вибори до Верховної Ради. А в новій раді не знайдеться місця левовій частці тих, хто нині, коли народ усе тугіше затягує паски, купається мов вареник у сметані.

Анатолій СИДОРУК,

лідер обласного Громадсько-політичного руху Валентина Наливайченка «Справедливість»