Якщо почати перераховувати причини, то одної доби не вистачить.

А якщо коротко, то не зважаючи на те, що у нас з Петром Олексійовичем мета одна - розбудова вільної незалежної Держави, наші погляди на методи, засоби і способи досягнення цієї мети відрізняються докорінно.

Для мене Україна - це парламентсько-президентська республіка, а не президентсько-прем'єрська.
Для мене Україна це не багатовекторна держава, а країна з чітко визначеним вектором на Захід.
Для мене політика і бізнес поняття абсолютно несумісні.
Для мене корумпований суддя, прокурор чи міліціонер це злодій в квадраті, який повинен сидіти в тюрмі, а не у мантії за трибуною.
Для мене не існує своїх і чужих, наближених і віддалених, перевірених і сумнівних, для мене найголовніше професійність людини і іі порядність.
Для мене Конституція це Святая святих, а не робота над помилками.
Для мене пенсіонери це не ті, хто мають платити податки з бідності,
а ті, хто мають отримувати подяку і грошову винагороду, не виходячи з хати.
Для мене армія це не купка необстріляних новобранців, а гвардія безумовних професіоналів, готових вдень і вночі захищати свою Вітчизну.
Для мене політика це місце служіння народу України, а не засіб примноження своїх статків.
Для мене власником всього у державі є народ, а не купка чинуш і можновладців.
Для мене життя це рух, а не топтання на місці.