Минулого тижня обласна прокуратура зареєструвала провадження, що стосуються колишнього голови Рівненського міського суду, а нині просто судді Петра Денисюка. Сам Денисюк одразу ж захворів і перебуває на лікарняному. А у прокуратурі заявляють, що хоч справи розслідують, на допит суддю попросять прийти тільки після того, як знайдуть суттєві докази його зловживань.

Кримінальні провадження прокуратура відкрила за заявою журналіста спецпроекту «Люстратор» Володимира Тимофійчука.

Володимир Тимофійчук прокоментував:

— Ми маємо документи, які підтверджують, що суддя Денисюк керував підприємствами, які зареєстровані на його родичів. Хоча суддя не може здійснювати підприємницьку діяльність. Зокрема, є виписані на його ім'я доручення. Маємо дані щодо обох підприємств, які наразі у стані ліквідації. У цьому ще треба розбиратися, проте виявлені факти ми передали у прокуратуру, де зі здивуванням почули цю інформацію. Як виявилося, на підприємства, про які йдеться, було дуже багато скарг.

Ми готуємо другий телевипуск розслідування щодо Петра Денисюка, цікавих фактів його зловживань є чимало. Взяти хоча б декларацію про доходи судді за 2014 рік. За нею у пана Денисюка немає ні автомобілів, ні житла. Хоча суддю бачили щонайменше за кермом двох різних «Мерседесів». Окрім того, у реєстрі речових прав зазначено, що у власності судді — будинок на вулиці Вишневій у Рівному, офіційно ж пан Денисюк зареєстрований на вулиці Новій у селі Колоденка, хоча селяни кажуть, що там він не живе.

Андрій Боровик, заступник прокурора області:

— Звернення, які надали журналісти на особистому прийомі громадян, стосувалися як професійної роботи судді, так і можливих корупційних зв'язків з окремими фірмами — щодо прикриття їхньої діяльності та отримання незаконного прибутку від їхньої діяльності. Впродовж доби звернення ми внесли в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч.1 ст. 368-2 (незаконне збагачення), ч.1. ст. 369-2 (зловживання впливом) та ч.1. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем). Наразі проводимо досудове розслідування. Допитали вісьмох свідків, взяли окремі постанови суду на проведення обшуків у двох фірмах, на які вказував журналіст. Важкість розслідування полягає у тому, що те коло осіб, які причетні, на думку журналіста, до незаконного збагачення судді, є родичами судді. Окремі з них посилаються на вимоги статті 63, за якою мають право не давати покази стосовно себе та членів своєї сім'ї. Тобто ми лише шляхом ревізій, дослідження документів будемо встановлювати істину у цій справі. Ми об'єднали скарги в одне кримінальне провадження, оскільки все стосується одного судді. Була ще скарга щодо прийняття цим суддею неправосудного рішення, йдеться про рішення, прийняте приблизно два роки тому. Наразі слідчі шукають підтвердження.

Поки що говорити про оголошення підозри судді дуже рано, довести факти одержання коштів буде надзвичайно важко. Слідчий із суддею ще не розмовляв, бо для такої розмови потрібно мати про що говорити, потрібно зібрати всі факти, щоб ставити конкретні запитання. Окрім того, якщо допитати зараз суддю як свідка, то якщо буде оголошено підозру, всі ці покази не матимуть жодного юридичного значення.

Кілька років тому правоохоронні органи вже намагалися провести розслідування щодо судді Петра Денисюка. Його звинувачували в тому, що він підробив звернення громадянки, яка нібито прийшла до нього на прийом і відмовилася від земельної ділянки, яку оцінюють у кілька мільйонів гривень. На момент звернення власниця земельної ділянки вже померла. Під час розслідування прокуратура провела почеркознавчу експертизу і встановила, що підпис на зверненні не належить ані Петру Денисюку, ані будь-кому із працівників міського суду, а тому справу про підробку передали до УМВС, визнавши, що вини судді немає. Інше кримінальне провадження стосувалося колишнього помічника, а нині судді міського суду Сергія Харечка, який нібито замість Денисюка підписував за його дорученням постанови суду, працюючи водієм. Сталося це 2002 року. За кілька років справу закрили.

Нині прокуратура намагається встановити, чи насправді Петро Денисюк причетний до двох рівненських підприємств, які перебувають у стані банкрутства. Йдеться про ТОВ "Полісся-Агро", зареєстроване у селі Олишва Рівненського району на Олександра Корунова, Віктора Кушніра та колишнього керівника філії "Західінкомбанку" Віктора Трача. Директором цього підприємства є Володимир Рижук. За тією ж юридичною адресою згаданий вище Рижук у 2011 році відкрив своє підприємство — ТзОВ "Полісся-Агро-Контракт". Обидва підприємства спеціалізуються на розведенні свиней. Інше підприємство — ТзОВ "Племзавод", зареєстроване у селі Миротин Здолбунівського району на Тетяну Рижук, Івана Бородавка та міського депутата зі Славути Віктора Рабцуна. Директором цього підприємства, яке також розводило свиней, є засновник "Полісся-Агро" Олександр Корунов.

За нашою інформацією, Тетяна Рижук може бути племінницею судді Петра Денисюка. Володимир Рижук — її чоловік, на минулих місцевих виборах він балотувався від Європейської партії до обласної ради.

Суддя Петро Денисюк вже два тижні перебуває на лікарняному і коли повернеться — невідомо. На телефонні дзвінки не відповідає.

P.S. Петро Денисюк зателефонував до редакції після виходу публікації у друк:

 — Не можна говорити, що я ховаюся на лікарняному. У мене давно проблеми зі здоров’ям. На 18 січня у Києві у мене була запланована операція, мені потрібне було термінове хірургічне втручання. Операція тривала 4 години.

Справа про землю і заяву від померлої жінки була ще у 2006 році. Йшлося про землі плодорозсадника, де нині «Екватор», «Метро». Там були сільські паї, про які мільйони може йтися? До суду приходив не позивач у справі, а її представник, який представляв її інтереси згідно з нотаріально посвідченим дорученням. Він надав суду заяву про відмову від позову, тому я не міг знати, що позивач помер. Тоді були всеможливі перевірки — усі дали висновок, що відсутній склад злочину.

Щодо справи з моїм колишнім помічником, а нині суддею Харечко, то усі нюанси також детально перевіряли. Коли пан Харечко ішов на посаду судді, Вища кваліфікаційна рада суддів ще раз розглядала це питання — порушень не виявили.

Після того, як я відмовився від посади голови суду, все затихло. Проте два роки тому мене на з’їзді суддів обрали членом Ради суду України — і знову почалися спроби дискредитувати мене, з’явилися замовні матеріали в ЗМІ проти мене.

У моїй декларації за 2014 рік, що можуть підтвердити у міському суді, вказано, що я володію 50% будинку на вулиці Вишневій. Інші 50% належать моїй співмешканці. Хоча ми живемо у цивільному шлюбі, я у декларацію також вніс і її доходи та майно. Автомобілів у мене у власності немає. Мене могли бачити в авто, звісно, у мене ж чимало друзів, родичів.

Щодо зареєстрованих проваджень, то за новим КПК України прокурори зобов’язані вносити в ЄРДР усі факти зі звернень громадян, які у подальшому будуть перевірити. Я стверджую, що все вказане у заяві журналіста не відповідає дійсності. Але коментувати не стану, правоохоронні органи дадуть оцінку і слідство і так все спростує.