Завжди, коли приходять до нас Різдвяні свята, відчуваємо ту незвичайну радість, урочистість, збентеженість. Цей особливий настрій опановує нас уже сьогодні, коли до Різдва залишилося якихось два дні. І особливо в день Надвечір’я свята, коли у кожній хаті тривають відповідні приготування до Святої Вечері, різдвяної гостини. Людські серця сповнюються дивним трепетом, поетичністю, очікуванням чогось незвичайного, казкового, романтичного. Тоді кожна оселя випромінює приємне тепло родинного затишку, спокою, взаємної любові. Так хочеться цього Святого Вечора побути у колі своєї сім’ї, усієї родини, де є наші батьки, дідусь чи бабуся, рідні і близькі нам люди.

На святково накритому білим обрусом столі - різдвяна свічка, кутя, калач, інші страви. Пахне воском, хвоєю, сіном, яке, за давнім звичаєм, кладуть під обрусом. У звичному місці – житній дідух, сяє прикрасами зелена, пахуча ялинка, а за вікном, на рипучому снігу чути кроки перших колядників…

Сьогодні став дуже поширеним ще один елемент різдвяного дійства: у церквах чи біля них споруджують «вифлеємські стаєнки», у яких відтворено біблійний епізод народження Ісуса Христа. Зрештою, у різдвяні дні кожен храм, по суті, стає вифлеємською стаєнкою, у якій народжується Син Божий. Цікавим є те, що біля цих стаєнок зупиняються не лише діти, які заворожено дивляться на дивовижну панораму Різдва Христового, а й дорослі. Очевидно, у серці кожного, хто перебуває там, зароджуються особливі почуття від побаченого й пережитого, яке допомагає глибше зрозуміти духовну суть Різдва Христового.

Власне у цьому ключі, тобто про осмислення і розуміння цієї видатної події в історії всього людства, хочу повести нашу розмову. Свого часу я уже писав про те, що усі ці чудові традиції і звичаї є воістину багатющою скарбницею нашої духовності, національної культури. На них виховувалося багато поколінь українців. Мабуть, кожен з нас, особливо ті, у чиїх місцевостях і родинах цих традицій постійно дотримувалися, і досі пам’ятає ту святкову урочистість й таємничу бентегу від спільної вечері з кутею, варениками і пампушками, веселої коляди, вертепу та багатьох інших різдвяних дійств.

Однак роздумуючи над суттю Христового Різдва, завжди непокоїть мене ось така проблема. Очевидно той, хто хоч трохи ознайомлений з різдвяними Богослужіннями в церкві, знає, що пізно ввечері або вночі на Великому Повечір’ї співаємо таке звичне і дороге кожному християнинові: «З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!» Ось власне над цими словами, взятими із книги пророка Ісаї, хочу зосередити увагу. Завжди, коли співаю сам, слухаю, як це роблять інші - хористи, вся церква, думаю: чи багато присутніх у храмі замислюються над цією фразою, чи відчувають глибокий зміст Різдвяного Таїнства взагалі?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоб оновити старого чоловіка

Запитаєте, що маю на увазі? Давайте спробуємо з’ясувати разом. Як на мене, то логіка цього осмислення є дуже проста. Якщо з нами Бог, тобто Ісус Христос, який з волі Отця Небесного прийшов у світ, щоби врятувати людство від загибелі, то це справді для нас велика радість. Радість від того, що ми у цьому складному світі не самі, не забуті, не покинуті напризволяще. Всемогутній Творець, даючи нам життя, добре знає нашу слабкість, тілесну і душевну недосконалість. Саме тому Він у такий дивний спосіб посилає на землю Свого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, Який зцілює наші немочі, очищає від гріховного бруду, оновляє недосконалу людську природу. І що найголовніше – Він постійно з нами, ні на мить не покидає нас. Нам тільки здається, що Христос десь далеко від нас, у високому піднебессі, Він забув про нас, не бачить наших труднощів, не відчуває наших болів, не чує благань.

Повірте, дорогі друзі, що одна ця фраза «з нами Бог» розвіює наші сумніви, знімає нерозв’язані проблеми, заспокоює і вселяє надію, християнський оптимізм. Роздумуючи над таїнством Різдва Христового, ми повинні замислитися, як пише журнал «Слово між нами», чому ж Божий Син погодився залишити небеса і прийти на землю? Чому Він залишив Свою могутність і добровільно прийняв тлінне тіло? Немає іншої причини, крім любові. Він став Еммануїлом, «Богом з нами», тому що безмежно любить нас. Бог створив нас для того, щоб розділити з нами Свою любов, тому не міг допустити навіть думки про те, що нас не буде поруч із Ним. Чим глибше ми усвідомимо велич Божої любові до себе і кожної людини, тим краще оцінимо все, що відбулося в Різдві. Мало того, що ми відчуємо розраду і мир, пов’язані з цим святом, але й отримаємо велику радість і подяку Богові, Який перебуває в наших серцях. Під час Різдва ми будемо прославляти Його за те, що Він втрутився в наше життя, щоб спасти від гріха. Ми радітимемо тому, що Христос відчинив нам небеса, і гаряче забажаємо ще глибше пізнати Його любов та міцніше полюбити Його навзаєм. У цей благодатний час маємо можливість відчути, наскільки кожен із нас дорогоцінний в очах Бога. Це слушний момент, аби просити Святого Духа допомогти нам побачити Ісуса Христа як «Бога з нами» і зворушитися від усвідомлення того, що ми можемо пізнати Його спасіння особисто.

Ми повинні зрозуміти, що, відзначаючи Різдво Христове гарними традиціями і звичаями, маємо передусім прославляти Сина Божого нашим воістину християнським життям, ділами любові і милосердя, скромності і покори, стриманості й терпеливості.

Недарма навіть римський поет-нехристиянин Вергілій у своєму творі «Четверта еклога» писав: «Новий нащадок сходить уже з високого неба. Він вповні зітре слід нашої злоби і назавжди визволить краї від вічного страху. Боже життя приймає Він і силою Отця в мирі рядить кругом». Однак дуже сильною і повчальною є ось ця фраза: «Прийди, щоб усі зраділи близьким віком щастя!».

Повірте, дорогі брати і сестри, щоб так і справді було, щоб ми раділи «близьким віком щастя», потрібно й нам співдіяти з нашим Спасителем. Можливо, саме так, як повчає святий апостол Павло: «Вам треба відновитись духом вашого ума, й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди». Я переконаний, що лише тоді ми зрозуміємо і відчуємо головну суть народження Божого Сина й по-справжньому, тобто по-християнськи відзначатимемо це величне і радісне свято.

Христос рождається! Славімо Його! З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог! Щиро вітаю Вас усіх з Різдвом Христовим і Новим роком! Божого Вам благословення і духовного відновлення!