Сотні рівнян зібралися у понеділок на центральній площі Рівного, щоб вшанувати пам’ять про загиблих під Іловайськом українських воїнів. По душах тих, хто на фронтах гібридної війни віддав своє життя за незалежність і цілісність України, відслужили поминальну панахиду.

– «Іловайський котел» залишиться в нашій пам’яті як величезна трагедія і водночас – приклад героїзму і самовіддачі тих людей, які, попрощавшись із життям, дивом повернулися додому живими, – висловився з цього приводу лідер Рівненської обласної організації «Справедливість» Анатолій Сидорук. – Офіційна статистика втрат «іловайського котла»: 366 загиблих, 429 поранених, а 158 досі вважаються зниклими безвісти. Своя статистика у бійців, які її озвучують так: кожен третій загинув, кожен третій був поранений і кожен третій потрапив у полон. Військової техніки та озброєння сил АТО було знищено на 298 мільйонів 300 тисяч гривень. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос усю вину за трагедію поклав на Росію. Проте, як свідчать учасники боїв під Іловайськом, у загибелі українських патріотів винен не тільки зовнішній агресор, а й наше командування. Проте досі ніхто не притягнутий до справедливої відповідальності за цю криваву бійню.

Свідченням цьому служать спогади керівника Об’єднання учасників АТО «Справедливість», координатора проекту «Армія гідності», командира штурмової групи в першій роті батальйону «Донбас» Тараса Костанчука. Йому, пораненому, з кількома побратимами дивом вдалося вирватися з «іловайського котла».

– Найбільша проблема операції в Іловайську, – каже Тарас, – те, що план захоплення був хороший тільки на папері. Реально на нього просто не вистачило сил. А плану «Б» в нас не було – значить командування відпрацювало погано. До заходу російських військ ніхто й ніщо не було готове. Хто в цьому винен? На мій погляд, треба було йти на Донецьк, закріпитися там, і хай би потім росіяни нас вибивали з міських будівель. Але командування тільки скиглить: «Ой, ми не могли повірити, що РФ таки зайде», хоча ГУР повідомляло про це заздалегідь. Неправильне планування в таких умовах і з такими наслідками варто кваліфікувати щонайменше як злочинну халатність та відповідальність за масову загибель людей. Навіщо ви там сидите, якщо не можете прийняти правильне рішення, через що гинуть тисячі людей? «Тримайтеся», «не панікуйте», а потім ми опиняємося в оточенні, бо підкріплення не приходить. Це як назвати? Головне завдання було – провести красивий парад у Києві. З приводу розстрілу наших колон, які виходили, питань ще більше. Якщо у вас була домовленість із росіянами про невідкриття вогню в разі, якщо ми залишимо важке озброєння, якого в нас не було, то покажіть нам цю угоду. А якщо її немає, отже, командування бреше. Значить воно свідомо відправило людей на смерть, під ворожий обстріл у чистому полі.

Настрої рівнян, які у день другої річниці «іловайського котла» прийшли на майдан Незалежності, кількома словами висловив заступник голови обласної організації «Справедливості» Олександр Сачевчич:

– Спасибі вам, хлопці, і вічна пам’ять тим, хто не здався й боровся до кінця, тим, хто в полоні. І тим, хто вийшов із бою і далі захищає Україну…