У Рівному відбулася Лабораторія відповідальності

10 вересня у Рівному відбулася Лабораторія відповідальності, яка об’єднала 33 молодих людей із 10 громад та 15 закладів освіти Рівненщини. Учасники вчилися бачити проблеми у своїх школах і громадах, визначати власну зону впливу та перетворювати ідеї на конкретні ініціативи.

Лабораторія відбулася в межах проєкту «Рівненщина: територія відповідальних змін», спрямованого на популяризацію ідей відповідального лідерства та формування культури відповідальної дії серед молоді на основі спадщини Богдана Гаврилишина та Декларації відповідальності людини. Головний акцент проєкту – перехід від знання про відповідальність до практичної дії у своїй громаді.

Тому під час Лабораторії відповідальність не розглядали як абстрактне поняття. Учасники працювали з реальними ситуаціями зі своїх шкіл і громад: визначали проблему, шукали її причини та наслідки, з’ясовували, кого вона стосується і що саме молодь може змінити.

Це виявилося одним із важливих етапів навчання. Адже часто першою відповіддю на запитання про проблеми стає вже готове рішення: «нам потрібен молодіжний простір», «треба спортивний майданчик», «потрібно провести захід». Натомість учасники вчилися спочатку запитувати: яку проблему ми насправді хочемо вирішити, для кого вона важлива і чому вона виникла?

Від «нам цього бракує» до розуміння, чому це проблема

Під час командної роботи учасники не працювали з абстрактними навчальними кейсами – вони обирали проблеми, які бачать у власних школах і громадах. Серед них були відсутність спортивного обладнання та можливостей для активного дозвілля, нестача просторів для учнівського самоврядування, обмежені можливості для змістовного дозвілля дітей і молоді, безпритульні тварини та безвідповідальне ставлення до домашніх тварин, бар’єри в доступі до освіти для дітей з особливими освітніми потребами, а також потреба у творчих і театральних можливостях для молоді. Саме такі проблеми зафіксували команди у своїх «деревах проблем».

Але завданням було не просто скласти перелік того, чого бракує. Молоді люди мали «розкопати» проблему до її причин. Наприклад, за відсутністю спортивних можливостей вони бачили не лише нестачу обладнання, а й брак фінансування, низьку залученість, недостатню комунікацію та інші фактори. У кейсі про безпритульних тварин говорили про відсутність реєстрації, недостатню інформаційно-просвітницьку роботу, дороге утримання та безвідповідальне ставлення власників. А команда, яка працювала з доступністю освіти для дітей з особливими освітніми потребами, серед причин називала недостатню доступність закладів освіти, соціальну байдужість та відсутність ініціативної групи.

Це було важливо, бо різні причини однієї проблеми потребують різних рішень. Якщо проблема виникла через нестачу грошей — одним із кроків може бути пошук ресурсів. Якщо через брак інформації — потрібна просвітницька робота. Якщо через відсутність взаємодії — варто шукати партнерів і формувати команду. Тобто учасники вчилися не одразу придумувати захід чи просити фінансування, а спочатку зрозуміти, що саме потрібно змінити.

Наступним кроком стало запитання: що потрібно, щоб наша ідея запрацювала?

Після аналізу проблем команди переходили до формування власних рішень та проєктних ідей. Вони визначали, які ресурси вже мають, чого бракує, хто може стати партнером і який перший крок можна зробити без очікування «ідеальних умов». Важливо було побачити, що ресурс — це не лише гроші чи обладнання. Це також команда, час, знання, навички, підтримка школи та громади, партнерства з громадськими організаціями й бізнесом, волонтери та готовність самої молоді діяти. Окремою темою стало соціальне шкільне підприємництво як один з інструментів, завдяки якому молодь може не лише шукати готове фінансування для своїх ініціатив, а й вчитися самостійно створювати ресурси для їх реалізації.

Ідея не питає про вік

Тренінг провела Анна Костюк, координаторка Молодіжного інтеграційного центру «Кенеберг», яка говорила з учасниками про шлях від ідеї до дії не лише як тренерка, а й через власний досвід. У 16 років Анна заснувала у Смизі English Club – безкоштовний гурток для дітей і підлітків, де сама проводила заняття з англійської мови. Тоді це була молодіжна ініціатива і можливість ділитися власними знаннями з іншими. З часом цей досвід переріс у підприємницьку діяльність, а English Club – у соціальне підприємство, яке сьогодні працює у Смизі та поєднує освітні послуги із соціальною місією.

Для учасників ця історія стала важливою частиною Лабораторії: не обов’язково чекати, поки станеш дорослим, матимеш великий бюджет чи ідеальний план, щоб почати щось змінювати. Можна почати з того, що вже вмієш, побачити потребу людей поруч, спробувати, а далі – вчитися, помилятися, шукати партнерів і поступово розвивати свою ідею.

«Ми часто чуємо від молоді: “У нас немає молодіжного простору”, “у нас немає де займатися спортом”, “нам нічого робити”. Але “нам потрібен молодіжний простір” — це ще не формулювання проблеми, а вже один із можливих варіантів її вирішення. Нам важливо навчити молодих людей копати глибше: кому саме погано від цієї ситуації, чому вона виникла, що станеться, якщо нічого не змінювати, і на яку з причин ми реально можемо вплинути. Тоді замість списку потреб починають з’являтися рішення», — говорить Вікторія Костюк, голова Агенції розвитку громад «Інтонація ЗМІН».

Простір, який теж почався з підліткової мрії

Партнером Лабораторії став Центр вуличних культур у Рівному. І вибір саме цього простору був невипадковим. Його засновниця Вікторія Мартинюк намріяла створити власний простір для молоді ще у 15 років. Тому для учасників було важливо не лише провести тут тренінг, а й побачити реальний приклад того, як підліткова мрія, навчання, наполегливість і готовність діяти можуть із часом перетворитися на місце, що створює можливості вже для інших.

Вікторія Мартинюк познайомила учасників із Центром та розповіла власну історію. Молодь побачила модель приватного молодіжного центру, де розвивають лідерство, самозарадність і здатність молодих людей самим створювати можливості для себе та інших. Тому Центр вуличних культур став для Лабораторії не просто локацією. Учасники весь день вчилися перетворювати проблему на ідею, а ідею – на план дії, перебуваючи у просторі, який сам колись почався з мрії 15-річної дівчини.

Лабораторія закінчилася, робота над ідеями – ні

Лабораторія є підготовчим етапом до конкурсу молодіжних ініціатив «Відповідальна молодь – успішна громада». Сам формат був задуманий як практичний інструмент, що допомагає молодим людям трансформувати власні ідеї у реалістичні проєкти. Після тренінгу учасники зможуть продовжити роботу над своїми задумами та подати їх на конкурс. Проєкт передбачає відбір 3–5 молодіжних ініціатив, а їх презентація стане частиною підсумкової події 19 жовтня – Форуму відповідальності у День відповідальності людини  в Рівному.

33 учасники. 10 громад. 15 закладів освіти. Але результат Лабораторії вимірюється не лише цими цифрами. Важливіше, чи зміниться після неї саме запитання, яке молоді люди ставлять собі, коли бачать проблему у школі чи громаді: від «хтось мав би це змінити» — до «а що можемо зробити ми?» Саме з цього починається відповідальність. І саме так ідея перетворюється на дію.

Проєкт «Рівненщина: територія відповідальних змін» реалізується ГО «Агенція розвитку громад “Інтонація ЗМІН”» у межах конкурсу від Фонду родини Богдана Гаврилишина за підтримки мережі мультимаркетів «Аврора».