Разом із корифеями рівненського джазу учасники зустрічі перенеслися у вже далекі 1950-і роки, коли закладались цеглини майбутнього колективу. Нова музична джазова хвиля народжувалась разом із відкриттям у 1955 році Рівненського музичного училища.

Це вони, студенти-старшокурсники потяглися до такої цікавої сучасної музики, яка була почута вночі з радіоприймача «Радіо свободи», або прозвучала з телеекрану, куди потрапило американське кіно. Проте таке було рідкістю.

Олександр Гайдабура

Це була музика, яку чомусь не розуміло компартійне керівництво, назвало буржуазною, а тому ретельно перевіряло репертуар музичних колективів.

За словами Олександра Гайдабури, у Рівному джаз прижився легко, бо ще до війни тут у повній мірі жила світова музична культура і її пагінці залишились.

Музиканти згадували своїх друзів, з якими пройшли досить наполегливий шлях професійного зростання від перших пробних виступів перед військовими аудиторіями до бурхливих оплесків і всенародного визнання в Україні. Адже естрадний оркестр «Полісся» був одним із перших мистецьких колективів Рівненського міського будинку культури, який одержав звання «Народний».

Їх першими сценами, на яких збирались любителі джазу, були танцювальні майданчики – клубу Будівельників, який мав народну назву «Стройка», клубу залізничників ім. 1-го травня (за назвою «Желєзка»), клубу комунальників («Гас»), кіноконцертного залу (тепер МБК) і танцювального майданчика в парку ім. Т. Шевченка («Пательня»).

З гумором, з особливим душевним теплом і вдячністю за дружбу й прожиті в оркестрі роки, з щемливою ностальгією про цей час згадували музиканти своє творче життя на концертних підмостках Рівного.

Богдан Столярчук тримає в руках фото, яке викликає в його душі ностальгію...

Ось вони - перші рівненські джазмени...

Богдан Столярчук – відомий музикант, викладач, фольклорист, автор численних книг про історію культури Рівненщини разом із Олександром Гайдабурою доклав зусиль до організації оркестру, а нещодавно вони разом видали книгу «В ритмі рівненського джазу».

15 років був незмінним керівником колективу і підняв професійність музикантів на досить високий рівень Володимир Шварцапель. Нині музикант живе в Німеччині і продовжує свою улюблену справу. У залі прозвучав запис його відеозвернення до друзів.

Одним із ветеранів джаз-оркестру є також відомий нині музикант, аранжувальник, автор пісень Валерій Безсалов. Він не лише поділився своїми спогадами, а й виконав композицію на саксофоні.

Валерій Безсалов

А Леонід Кашперський щиро і проникливо, з притаманним йому гумором розповідав про те «колись», як вони молоді й талановиті проводили на сцені більшу частину свого життя, одночасно створюючи свої сім’ї, які вливались в колектив. Поруч батьків зростали їх діти, які здебільшого теж ставали музикантами.

Леонід Кашперський

Сидиш поруч з музикантами-корифеями й немов відчуваєш іншу епоху, де завжди звучала «жива» музика і «живий» голос, де танцювали під «живу» музику, де ще не знали слово «фанера», «мінусовка», «фонограма»…

Їхнє життя – це також музика, постійний видобуток на гора чистого прекрасного звуку, який линув від серця до серця. І своєю музикою вони таки скрашували цей світ.

Дякуємо вам, музиканти, за творчу працю, за міцно викладені підвалини рівненського ДЖАЗУ!

Галина ДАНИЛЬЧУК