Фільм побудований в жанрі роздумів про минуле й майбутнє нашої батьківщини України. В ньому багато запитань, які наштовхують на ці роздуми. У двох паралельних сюжетних лініях ці роздуми снуються в головах двох героїв: один з них – наш сучасник – молода людина, яка, народившись в Радянському Союзі, встигла побувати лише в піонерах, а там Україна стала незалежною державою й ідеали в підлітка та юнака стали кардинально змінюватися.

Другий герой – малий Тарас Шевченко, який йде у гай, до річки, щоб усамітнившись, помалювати чи почитати книжку. Обидва герої – молодий чоловік-журналіст і хлопчик Тарас (майбутній Кобзар) живуть в абсолютно різних епохах і суспільствах, проте вони поєднані тим, що один і другий думають про одне і те ж саме: про долю своєї батьківщини і тих людей, які в ній живуть. В одного й другого багато питань, багато роздумів.

На чимало складних питань, якими задаються небайдужі до долі своєї Вітчизни молоді люди, відповідають науковці. Зокрема, звучить пряма мова професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора філології Костянтина Тищенка; професора Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора історії Михайла Кірсенка. Виступає з коментарем і професор історії Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій.

У фільмі зачіпаються складні історико-етнологічні питання: Київська Русь – конгломерат степових племен за участю слов’ян і не більше; чому росіяни не люблять згадувати про готську державу; яка різниця між мультинаціональною та поліетнічною державою, а також між націоналізмом, патріотизмом та шовінізмом. Друге підняте питання, це питання етимології нашої української мови - чому такої особливості побудови майбутнього часу –  «говоритиму», «писатиму» - яку українська мова запозичила від народної латини, немає в інших слов’янських мовах; наскільки український лексикон близький з готським).

Фільм цікавий, наповнений змістовним науковим матеріалом і тим дуже актуальний, особливо корисний і потрібний  в нинішній непростий період нашої історії для  молодіжної аудиторії – учнівської чи студентської.

Вкраплення в документальний історичний фільм сюжетних ліній з героями і їхніми думками робить фільм живим і цікавим. Маловідомі факти нашої історії, подані з уст іменитих вчених, на диво співзвучні з тими питаннями, які снуються у головах і майбутнього генія України, і молодого чоловіка – журналіста, нашого сучасника.

До речі, в ролі останнього виступає журналіст РТБ Руслан Савуляк. Він ходить вулицями, провулками, парками і скверами нашого міста Рівне, де поруч ходять сотні його сучасників.

Місто Рівне живе, воно в русі й діяльності, в ньому відчувається свій особливий дух.

А ті питання, якими задається молода людина – наш сучасник – так само хвилюють усіх інших людей, українців, які живуть не тільки у Рівному, але й у інших містах. Тому такі фільми треба знімати і показувати широкій аудиторії. Нині це як ніколи на часі.

 Людмила МАРЧУК