Живемо у світі шаленого розвитку нових високих технологій. Для сучасної людини уявити сучасний світ без використання високих технологій дуже важко: електроніка, комп’ютери, програми впровадились міцно у наше життя. Майже кожна господиня має у своєму арсеналі своїх «домашніх помічників» у вигляді «розумної» пральної машини, інноваційного холодильника і різної дрібної кухонної техніки.

А дворічний онучок тиче пальчиком по вже знайомих йому знаках клавіатури ноут-бука, без проблем відшукуючи свій улюблений мультфільм.

Всі ми зайняті, кудись летимо, спішимо і часто (дивно!) не помічаємо навколо себе стрімко вируючого життя з усіма його плюсами й мінусами.

А каверз і невідповідностей у нашому житті вдосталь. І це не є якийсь дріб’язок чи нісенітниця. І боротися з неподобствами потрібно нам самим. За нас цього не зробить ніхто.

На минулому тижні мені довелося зіткнутися з дивними дикунськими, як на мене, явищами у нашому буденному житті.

Зателефонувала хвора подруга, якій потрібна була моя термінова допомога. Переймаючись ситуацією, я випадково забігла в сусідній під’їзд будинку № 6, що на вулиці Полуботка. Їдкий запах сечі вразив мої органи нюху, а на площадці між 1-м і 2-м поверхами я побачила і «вєщдок» – джерело «аромату» – зловонну калюжу. Поруч – пивні пляшки.

Фото Віри Мельникової

Звернула увагу на те, що поштові скриньки понівечені, відкриті, на підвіконні сміття. Враження таке, що в цьому під’їзді люди не живуть і всі, кому припала хотячка випорожнитись, заходять і справляють свої фізіологічні потреби. І це центр міста! Що ж за люди живуть у цьому під’їзді, яких влаштовує життя у бруді й смороді, які так легко можуть переступати через «калюжі», піднімаючись сходами в свою ошатну оселю?

Фото Віри Мельникової

Свідомість нормальної людини не спроможна сприйняти це неподобство. Яка вже тут мораль і культура? Байдужість і елементарне нерозуміння того, що від них самих залежить, буде порядок в їх будинку чи ні. А знаходиться цей будинок біля міського ринку, на «жвавому місці», вештається тут чималенько люду різного, тому наслідки цього на лице.

Але ж повинні мешканці цього під’їзду щось у цій ситьуації вирішувати: якось об’єднатися, звернутися до влади по допомогу, замовити нові двері, оснащені домофоном, та й питання щодо прибирання під’їзду вирішити.

Керуватися принципом байдужого обивателя «моя хата скраю» й сидіти у своїй квартирі-мушлі й думати: «Та пішло воно усе під три чорти! То все не моє, то й не моя це справа!» – то насправді дуже небезпечна позиція.

Подібні проблеми трапляються в багатьох багатоповерхівках. Але чистота й порядок є там, де люди небайдужі до різного роду порушень суспільного життя. Мають активну життєву позицію, не закривають очі на ті порушення, що роблять людське існування ганебним і навіть небезпечним. Ось, наприклад, як борються із зальотними поціновувачами «ширки» в одному з під’їздів по вул. Богоявленській, 6.

Фото Віри Мельникової

Зрозуміло, що це оголошення за своїм змістом досить наївно-гумористичне, але, як стверджують мешканці будинку, останнім часом «сліди кайфового драйву» відсутні. Відчувається, що люди переймаються цим, намагаються в будь-який прийнятний спосіб викорінити це зло зі свого будинку.

У стареньких «хрущовках» свої проблеми-проблемочки. З часу заселення будинків минуло 60-70 років. Зрозуміло, що більшості старих мешканців вже немає серед живих. Їхні діти живуть десь окремо або подалися за кордон. У спорожнілих квартирах, як правило, проживають квартиранти. А вони тут люди тимчасові. Тому, якщо не зберігся, так званий, «старий кістяк» власників квартир, то у під’їзді важко утримувати порядок. Проте якщо в будинку проживають люди активні, котрі не бояться зіпсувати стосунки з сусідами, а вміють переконати нових квартиронаймачів у необхідності дотримання гідного людині комфортного життя і стану, то тут чистота і порядок забезпечені.

Фото Віри Мельникової

Ось якою «картинною галереєю» прикрашено стіни у 3-му під’їзді будинку за №8 по вул. Гагаріна. А на підлозі - охайні хіднички, на вікні біля поштових скриньок – квіти. Це означає, що тут живуть люди, які небайдужі до умов свого життя, до власного комфорту, які вірять, що від їхньої небайдужої позиції і особистого втручання багато що залежить у їхньому житті!