Авторитетні американські соціологи дають такі прогнози, опираючись на результати соціологічного дослідження, проведеного Американським Міжнародним Республіканським Інститутом (IRI).

Дві третини населення України не довіряють нікому з відомих політиків, тому абсолютно закономірним є виникнення політичного запиту на «українського Макрона» - приязного лідера, який «поза системою», політика, що має нові підходи до вирішення старих проблем та при цьому – досвід, аби втілити свої плани в життя, зазначають автори дослідження.

Таких претендентів наразі декілька, проте за віком, досвідом та ідеологічними позиціями (ліберальний підхід, сповідувач європейських цінностей, який має міжнародні зв'язки), найбільше шансів має лідер Руху «Справедливість» Валентин Наливайченко.

За результатами опитування, соціологи прогнозують політику зростання рейтингу на рівні 14-16%, а також вихід у другий тур президентських виборів. Для цього є всі передумови. У Наливайченка зараз 8-е місце у рейтингу позитивного сприйняття і один із найнижчих показників негативного ставлення. Він має значний потенціал розширення підтримки (25%).

Наразі баланс довіри і недовіри до українських політиків такий:

• президент Петро Порошенко - 15 і 74% відповідно;
• прем’єр-міністр Володимир Гройсман - 16 і 74%;
• лідер Руху «Справедливість» Валентин Наливайченко - 12 і 60%;
• лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко - 20 і 69%;
• лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок - 13 і 73%.

Згідно з опитуванням, список фаворитів майбутніх президентських перегонів вже наприкінці 2018 року може виглядати зовсім інакше, ніж зараз. Для кардинальних змін рейтингу є ще декількох потужних чинників.

По-перше, є припущення, що діючий президент Петро Порошенко відмовиться від балотування на наступних виборах глави держави. Тоді, сформована на антагонізмі до нього, суттєво змінюється вся перша п’ятірка лідерів.

По-друге, впродовж 2018 року на Україну цілком можуть очікувати чергові гучні корупційні скандали і викриття. Плюс варіанти укладення стратегічних політичних союзів між відомими політиками. Ці чинники також можуть вплинути на перерозподіл симпатій-антипатій українських виборців.