Отож цьогоріч, починаючи з 12 лютого, українці мають вдосталь спожити сиру, молока, сметани, масла, щоби в неділю, 18 лютого, традиційно відгулявши Масницю, бути готовими до 40-денного Великого посту, коли упродовж семи тижнів необхідно утримуватися як від молочних продуктів, так і від м’яса з салом.

Масниця (Колодій, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя) – це відгомін стародавнього свята зустрічі весни, час, коли співали веснянки, водили хороводи, грали в ігри.

На Масницю всім весело. Фото з мережі Інтернет

З її наближенням Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, настає новий етап його оновлення, а звідси й назва свята – Колодій.

Із ним і пов’язаний обряд «справляння колодки», що тривав цілий тиждень: у понеділок «колодка народжувалась», у вівторок – «охрещувалась», у середу – «відбувалися похрестини», у четвер – «помирала», у п`ятницю «колодку хоронили», у суботу було «оплакування колодки», а у неділю відбувалось завершення життєвої долі «колодки» – молоді одружені жінки «волочили колодку». Нагороджували нею здебільшого хлопців та дівчат, які не пошлюбилися минулого року. Колодій нагадував: «Не женився єси, то колодку носи!»

За народним повір’ям, Колодій – як Бог і опікун шлюбу, щедро обдаровував здоров’ям, злагодою, достатком тих, хто створював родини, дарував подружжю діточок. Адже вважалося, що пари, які нещодавно побралися, мають гарний вплив на врожай, а ті, що не одружилися – знижують родючість нив та садів. А весна – це ж надія та клопоти хліборобів. Отож усі дійства направлені на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну.

Опудало - символ Зими-Мари готове для спалювання. Рівне. Масляна в парку Шевченка. Фото з мережі Інтернет

А кульмінація свята – спалювання опудала Зими-Мари. Згораючи, вона забирає з собою холод і всі біди, що накопичилися за місяці холоднечі.

На масничному тижні вживали переважно молочні продукти. Основною обрядовою стравою Масниці мають бути вареники (або пироги) з сиром, які вживають із маслом чи сметаною, а також млинці на пошану Сонця, медові напої тощо.

А вже в неділю всім, хто буде дотримуватися посту, варто не забути після споживання їжі гарно пополоскати рот, щоб не трапилася така оказія, як з героєм оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Мертвецький Великдень».

Саме на Масницю п’яниця Нечипір, наївшись вареників і не послухавшись дружини та не пополоскавши рота, забрів до церкви, де померлі справляли свій Великдень. Так як у Нечипора в зубах залишилося пів вареника з сиром, то мерці стали вимагати розділити його порівну між усіма. Отож п’яничці довелося всілякими способами дотягнути переговори до третіх півнів, після чого небіжчики щезли, а герой оповідання ще довго не міг дійти до тями.

Оскільки цей тиждень є днями всепрощення та примирення, люди у цей час намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити, аби зустріти весну в злагоді та мирі.