Українці вже по горло наситилися обіцянками-побрехеньками Петра Порошенка жити по-новому – без війни на сході і влади без олігархів, з доларом по вісім гривень і соціально справедливими зарплатами і пенсіями. Потім натішилися нечуваною гуманністю «закону Савченко» з її достроково випущеними на волю тисячами рецидивістів, що стрімко помножило статистику насильств та кривавих злочинів. А тепер нас ощасливили ще й так званою «поправкою Лозового», через яку українці вже з 15 березня не зможуть поховати своїх небіжчиків. Адже, як твердять експерти, очікується неминучий колапс у судах та моргах.

Таке нововведення закономірно сколихнуло суспільство. Бо відтепер поховати померлого можна буде лише після експертизи, яку має призначати слідчий суддя, коли досі це міг зробити слідчий. Опоненти «поправки Лозового» забили на сполох, небезпідставно вважаючи, що суди, які й так перевантажені, розглядатимуть такі рішення щонайменше три дні. А без документа тіло небіжчика ні в морг не здати, ні на цвинтарі поховати. Як вихід, допоки триватиме бюрократична тяганина, покійника можна прилаштувати в орендованій за 280–350 гривень за добу холодильній камері.

На відміну від Андрія Лозового (який чомусь переховується від журналістів, натомість на своїй сторінці у Фейсбук зазначив, що пишається своєю поправкою), грудьми за автора законодавчого нововведення стали адвокати нинішньої правлячої верхівки. Одні почали маніпулювати законом, переконуючи, що судово-медична експертиза потрібна буде лише у випадках насильницької смерті, тобто за наявності ознак кримінального правопорушення. Але ж, зачекайте, будь-яка смерть за межами медзакладу – це вже апріорі кримінальна справа. Якщо це не так, то чому ж тоді порушують кримінальні провадження за фактом очевидного самогубства, нещасного випадку, дорожньо-транспортної пригоди тощо? Словом, запитань більше, ніж відповідей. Їх, мабуть, взагалі не було б, якби законотворці розтлумачили громадськості свій геніальний задум.

Мимоволі задумаєшся, а може чутки про те, що нинішні можновладці вирішили нажитися вже й на смерті українців, – зовсім не чутки? Адже черги в судах – це ж Клондайк для пройдисвітів, які зароблятимуть на тих, хто не має терпіння чекати у чергах. Зрештою, можна й непоганий бізнес на морозильних камерах започаткувати. Адже, якщо вірити народному депутату Ользі Богомолець, вимирання українців прискорюється шаленими темпами. Отже вимальовується багатообіцяюча перспектива. До речі, якщо ми вже торкнулися цієї сумної теми, то, як твердить Ольга Богомолець, з кожним роком скорочення населення в Україні прискорюється. Якщо за 2016 рік кількість населення скоротилася на 175 тисяч, то у 2017 році – вже на 198 тисяч. За її словами, ми щорічно втрачаємо населення майже одного невеликого обласного центру, як-от Тернопіль чи Івано-Франківськ, або одразу кількох великих райцентрів – як Бровари, Бориспіль та Ірпінь разом узяті. При цьому для збереження людського потенціалу держави уряд не робить навіть необхідного мінімуму. На лікування хворих на онкологію уряд виділив 27% від реальної потреби, а для лікування серцево-судинних хвороб – 30%. І це при тому, що смертність від онкології і серцево-судинних хвороб разом становить 80% від всіх причин смертності.

Зрештою, досить нам усе про погане та погане говорити. Може, все обійдеться? А може, в нашому житті щось зміниться на краще? Вибори ж – не за горами.

Анатолій СИДОРУК,

керівник Рівненської обласної організації Громадсько-політичного руху Валентина Наливайченка «Справедливість»