Внаслідок тривалих атмосферних опадів  досить високою є ймовірність підтоплення територій населених пунктів, що може спричинити погіршення якості води, яка використовується населенням для господарсько-питного водопостачання.

Високим є ризик забруднення питної води у випадках, коли, як джерело водопостачання використовують грунтові води, які піднімають на поверхню за допомогою шахтних та трубчастих колодязів. При забруднені грунту нечистотами та хімічними речовинами існує небезпека потрапляння їх у грунтові води. Що інтенсивнішим є забруднення, яке з атмосферними опадами фільтрується у водоносний горизонт і, що вище від поверхні землі залягають грунтові води, тим більшою є небезпека забруднення води в колодязях.

Отже, грунтові води є найменш надійним джерелом водопостачання з гігієнічної точки зору і, водночас, найрозповсюдженішим в сільських населених пунктах та й на території приватного житлового сектору в містах.

В умовах підтоплення територій може спостерігатися збільшення вмісту у колодязній та джерельній воді амонійних солей, нітритів і нітратів. Надходження останніх у воду колодязів відбувається внаслідок забруднення грунту, через який фільтрується вода, що живить джерело водопостачання. Джерелами забруднення грунту можуть бути компостні ями, гноєсховища, вигреби дворових вбиралень, майданчики підземної фільтрації, склади мінеральних та органічних добрив, що утримуються з порушенням вимог санітарного законодавства, а також обробка хімічними речовими полів, господарських городів.

При підвищеному рівні нітратів у питній воді пов’язують виникнення такого захворювання як водно-нітратна метгемоглобінемія.

Водно-нітратна метгемоглобінемія – захворювання, обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії) і розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю.

Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні; чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

Хворіють зазвичай немовлята, яких вигодовують сумішами, приготованими на воді з високою концентрацією нітратів (понад 50 мг/л) та нітритів.  У дітей перших місяців життя отруєння нітратами можливе через овочевий сік, молочні суміші, що готуються на воді, забрудненій нітратами. Особливо небезпечна хронічна дія нітратів для дітей.

Основні симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8% випадків закінчується смертю.

Для запобігання виникнення захворювань дітей на водно-нітратну метгемоглобінемію необхідно дотримуватись рекомендацій:

1. для приготування їжі дітям віком до трьох років використовувати лише воду з джерел централізованого водопостачання, тобто воду, яка подається в будинки через міську водопровідну мережу, або бутильовану воду, придбану в торговельній мережі;
2. для приготування страв та сумішей дитячого харчування використовувати криничну воду тільки в тих випадках, коли вона перевірена на вміст нітратів в будь-яких акредитованих лабораторіях;
3. при перших клінічних проявах отруєння у дітей (проносах, синюшності шкірних покривів, задусі, прискореному серцебитті, судомах) негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.