В І кварталі 2018 року в місті Рівне спостерігається зростання захворюваності на вітряну віспу (вітрянку) на 43,8% (770 випадків, показник на 100 тисяч населення - 312,0). Хворіють переважно діти – 89%, з них – 80% діти дошкільного віку.

Протягом 10 років захворюваність вітряною віспою в м. Рівне залишається на високому рівні. Середній показник захворюваності по місту перевищує середньо обласний на 95,1%.

Вітряна віспа одна з найпоширеніших інфекцій в світі. За рівнем захворюваності поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним інфекціям. Вітряну віспу викликає вірус родини вірусів герпесу, який передається від людини до людини повітряно - крапельним шляхом.

Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, що стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин до появи висипки) і до п‘ятої доби з моменту появи останніх елементів висипки. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізуючий герпес.

Рівень захворюваності дітей в містах у 3-4 рази вищий в порівнянні з селом.

Для вітрянки характерна осіньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактом дітей під час відвідування дитячих садків і шкіл.

Вітряна віспа – типова дитяча інфекція. Новонароджені перших двох місяців життя мають пасивний материнський імунітет. Максимальне число захворілих припадає на вікову группу від 2 до 4 років.

Переважно, на вітрянку хворіють діти, але близько 10% захворювань припадає на людей старше 15 років. Захворюваність вітряною віспою серед дорослих росте з кожним роком. У дорослих вітрянка протікає набагато важче, можливий навіть летальний результат. Особливу небезпеку вона представляє для вагітних жінок, оскільки плід може бути уражений герпетичною інфекцією.

Інкубаційний період при вітряній віспі триває 11-21 днів, найчастіше близько 14 днів. Спочатку виникають симптоми загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла, тощо.). На такому фоні або без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Елементи висипу, пройшовши через стадії плями та дрібної папули, швидко перетворюються на характерні для вітряної віспи елементи – везикули (пухирці). Одночасно, з підсиханням елементів висипу при вітряній віспі знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.

Для вітрянки характерні ускладнення. В результаті нашарування вторинної інфекції може розвинутися сепсис. Важко протікає та не піддається терапії антибіотиками пневмонія, викликана вірусом вітряної віспи. До інших ускладнень, хоч і рідкісних, відноситься енцефаліт, міокардит, нефрит, артрит, гепатит.

Протиепідемічні заходи при вітряній віспі спрямовані на виявлення та ізоляцію хворих (вдома або за показаннями у стаціонарі) на 9 днів з моменту появи висипки. Для контактних дітей до 3 років, які не хворіли на вітряну віспу, встановлюється карантин на 21 день з моменту контакту.

З метою розриву механізму передачі інфекції здійснюють часте провітрювання та вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

В Україні зареєстрована вакцина від вітряної віспи. Щеплення відносяться до рекомендованих та таких, які проводяться за епідемічними показами. Підлягають щепленню: здорові діти, які досягли 12-місячного вік; діти при вступі до дитячого дошкільного закладу та школи; працівники охорони здоров'я, які мають високий ризик інфікування та не хворіли на вітряну віспу.

Рівненський обласний лабораторний центр