Дивну любов до Вітчизни демонструють на Млинівщині: по барах «Слава Україні!» кричать, а від війська «косять»…
Опубліковано : Віталій Тарасюк
Триває призов на строкову військову службу. Упродовж двох останніх місяців працівникам Млинівського районного військового комісаріату випало стільки клопотів, що на часі фільм знімати про їхні митарства і поневіряння по домівках призовників. Вручаючи їм повістки і оповіщення, рідні призовників моделювали військовикам такі сюжети, що вітчизняний кінематограф, як кажуть, відпочиває…
Мати одного з призовників грозилася проклясти службовців військкомату
В один із населених пунктів Бокіймівської об’єднаної територіальної громади службовці з райвійськкомату виїхали без працівника Млинівського відділення поліції. В одній із хат, де мешкає 22-річний призовник, їх зустріла його мати. І розпочала на них таку психологічну атаку, що витримати нахабний тиск було майже неможливо. Жінка задіяла комплекс різноманітних схем. А «коронкою» стала… погроза проклясти працівників райвійськкомату, що й до Млинова не доїдуть: проклену з потрохами, якщо не відчепитеся від дитини!
Як вам така призовна увертюра? Зрозуміло, що хату і село військові залишили ні з чим. Однак це не кінець історії. Наступного разу працівники райвійськкомату прибули до призовника уже з дільничним інспектором поліції Ігорем Денисюком. Зрозуміло, що поява правоохоронця значно знизила градус материнської агресії, однак жінка продовжувала спекулювати іншим чином. Зокрема, заявила, що сина у хаті немає – він у дівчини. Ігор Петрович почав з’ясовувати: де саме син перебуває в дівчини, а згодом товариство у погонах запропонувало хазяйці, так би мовити, глянути одним оком на її покої.
Але внутрішній інтер’єр будинку оглядати не довелося: несподівано у дверях будинку виріс син-призовник і закликав матусю збавити тон у розмові з відповідальними працівниками з райцентру. Ненька висловила невдоволення: я розпинаюся і відстоюю тебе, а ти так просто здався! Але далі відбулася спокійна ділова розмова, у ході якої сторони дійшли повної згоди. До речі, невдовзі після цього діалогу призовник з’явився на медичну комісію. І нічого надзвичайного не сталося.
Люблю Вітчизну я, та дивною любов’ю...
Батьки призовників та їхня близька рідня активно частують працівників райвійськкомату різного роду неприємними сюрпризами: продуманим наперед обманом, нахабною брехнею, зухвалими погрозами, а дехто, як кажуть, просто включає дурника. Винятків небагато. Звісно, бувалих у бувальцях людей у військовій формі, багатьох із яких хрестили кулі й «сепарні» осколки на Донбасі, на таку хитру макуху не впіймаєш, але… Є багато запитань і, на жаль, немає на них чітких відповідей. Скажімо: чому закони України для одних – обов’язковий документ для чіткого виконання, а для інших – звичайний папірець чи надумана нематеріальна субстанція, на яку, відверто кажучи, можна начхати?
Тому й не дивно, що у Млинівському райвійськкоматі вживають вимушені заходи, щоб не зірвати призов на строкову військову службу. Один із таких заходів – у населених пунктах, де призовники ухиляються від призову, під різними приводами не з’являються у райвійськкомат чи на медичну комісію, поміщають своєрідні інформаційні бюлетні, в яких повідомляють громаду про односельців, які ухиляються від військової служби. До речі, серед таких «бігунків» зустрічаються хлопці, які в барах і кафешках на всю іванівську волають про свій патріотизм і любов до України, а ось службу у її Збройних силах чи захист суверенітету рідної держави хочуть делегувати іншим. Тож як не назвати таку любов рядком Лермонтова: «люблю Вітчизну я, та дивною любов’ю»…
За ухилення від призову, неявку на призовну комісію проти одного призовника було відкрите кримінальне провадження. На щастя , правоохоронцям вдалося оперативно переконати юнака, що старт його долі, заплямований судимістю, жодних дивідендів не принесе, тож він швиденько переосмислив ставлення до виконання військового обов’язку і нині успішно служить в одному з підрозділів української армії.
І таке. Нещодавно вітчизняні законодавці правовим шляхом активно розпочали боротьбу зі злісними неплатниками аліментів на утримання своїх дітей. Крок правильний, вчасний і, як свідчить статистика, успішний. Чому б законотворцям не проголосити такі правові норми і в царині законодавства, яке регламентує призов громадян на військову службу, аби закон цей поважали, дотримувалися його норм і вимог, а не ігнорували і не зневажали ...
Джерело: RvNews