Любов Степанівна Гордійчук має статус учасника війни, народилася у 1929 році. «До ювілею залишилося мало, – приємно усміхається жінка, – приїжджайте й наступного року», – тепло звертається вона до підприємців Юрія і Тетяни Процишиних, котрі вже не вперше за дорученням Квасилівської селищної ради вітають її подарунком (набором продуктів харчування), знаючи, що будь-яка допомога сьогодні принесе старшій людині радість.

 Якраз на гостини до мами й бабусі з’їхалися рідні, Любов Степанівна з оберемком квітів радо погодилася сфотографуватися і трішки розповісти про себе: «Родом – із Корнина. Під час війни виселили нашу родину до Омська, в Росію, де й бідували, «перебували» 12 років, з 1947 до 1959-го».

 Любов Гордійчук у колі родини. Фото Ганни Андрієнко

Запитую: «За що?». Відповідає: «Я вже й сама не знаю, за що, всіх тоді виселяли…».

Коли повернулися, працювала Любов Степанівна з чоловіком Олександром Йосиповичем Мичком (1930-2005) в ливарному цеху заводу «Рівнесільмаш», звідки й пішли на заслужений відпочинок. Так і минуло життя – в праці, вихованні дітей. Має Л.С. Гордійчук троє дітей, троє внуків і трьох правнуків. Дякує селищній раді та підприємцям, що про неї не забувають, дбають.

Дуже добре, що піклуються про стареньку її рідні, адже родинне тепло і милосердя щонайбільше зігріває душу і серце жінки, додає впевненості у завтрашньому дні і віри, що життя вдалося, хоч і важкими випробуваннями було пересмужене, перевите.