Неподалік від кордону з Білоруссю на околиці села Глинне Рокитнівського району на території урочища «Юзефинська дача», що є пам’яткою природи, зростає дуб, вік якого сягає 1350 років. Дерево потрапило до переліку природних чудес України, а у  2010 році Юзефинський дуб став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», посівши друге місце в номінації «Історичне дерево України».

Для місцевих мешканців прадавній дуб, обхопити руками який можна лише вп’ятьох-шістьох (виміри засвідчили, що його обхват становить 7,90 метра, висота до 20 метрів), - святиня. Поліщуки і досі вважають дерево своїм оберегом і свято вірять у його надзвичайну силу.  І гордяться ним, як пам’яткою свого древлянського родоводу.

Адже, за місцевими переказами, Юзефинський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря  945 року та княгині Ольги, і саме тому його називають іще Дубом князя Ігоря. Переказують, що колись (у 945 році) дружинники київського князя збирали у цих краях данину, можливо, разом із ними був і сам Ігор. Відгомін княжих часів залишився в цих краях і донині: є Ігорів брід, через який, за народним переказом, князь переправлявся в надслучанський край, є урочище Ігорева Тризна, де нібито княгиня Ольга справляла тризну по Ігорю.

 

Фото з мережі Інтернет

Той, хто побачив дерево на власні очі, цілком погодиться з оцінкою його віку. Дуб і справді настільки старий, що давно став схожий на прадавню руїну, овіяну вітрами, збатожену дошками, биту-перебиту блискавицями. Востаннє блискавка вдарила у дуб-велетень 28 червня 1997 року та зрізала найтовщу його гілку, розкроївши кору дерева аж до землі. У живих залишилися тільки дві гілки, всі інші вже давно засохли. Це дало можливість ученим-дендрологам точніше визначити вік дерева, після чого він «помолодшав» на триста років.

 На жаль, дуб-патріарх перебуває в дуже поганому стані На його стовбурі є кілька дупел, які  постійно збільшуються в розмірі, й кілька великих тріщин, що з`явилися від удару блискавки. Щоб якомога довше жив, його час від часу, як кажуть у Глинному, — «ремонтують»... Та, швидше, лікують, немов стару людину. Лісівники огородили дуб парканом із табличкою, а місцеві жителі намагаються продовжити життя дереву: замазують глиною дупла та уражені блискавками місця. Дендрологи та екологічні активісти Рівненщини наполегливо наполягають на негайному впорядкуванні унікальної Юзефінської пам’ятки, встановленні громовідводу, замащенні пломбами та скріпленні стовбура залізними стяжками. 

На території колишнього маєтку польського пана Юзефина – «Юзефинські дачі» збереглося чимало старих дерев. В другій половині XIX століття поліські пущі нещадно вирубувались  колоністами, але, на щастя, дуб і урочище збереглося й досі серед розлогих загоринських боліт. Тут ростуть і 100-літні ялини, 300-400-річні дуби і могутня сосна Веймутова (батьківщина – Північна Америка). Навіть кущі ліщини сягають тут 8-ми метрів. Знаходяться тут і залишки става, який пан повелів викопати для своєї дружини і дно якого вистелили дубовими дошками.

Древній язичницький дуб нині оберігають монашок жіночого монастиря Іверської Ікони Божої Матері, який відкрився поблизу 12 років тому. Навіть сильний буревій, що пройшов декілька років тому над районом і наробив чимало безкету, не торкнувся навколишнього лісу і обителі. Негоди, як і вовки та кабани, обходять урочище стороною. Місцеві жителі впевнені, що це місце оберігає якась невидима сила.

Кого зацікавила ця пам’ятка природи, то щоб добратись туди, треба виїхати з Рокитного в напрямку сіл Вежиця, Переходичі або Дроздинь. Найближча зупинка до дуба - на 40-му км від Рокитного, біля жіночого монастиря Іверської Ікони Божої Матері.