На рівненській «Волі» є острівець затишку й любові (ФОТО)
Опубліковано : Галина Данильчук
Той, хто проходив однією зі старих вулиць Рівного, яка нині носить назву Воля, однозначно звернув увагу на реконструйований цегляний одноповерховий будинок за №12, на огорожі якого декілька років тому з’явився яскравий малюнок із українським настроєм. Цей малюнок фіксували своїми фотоапаратами любителі міських цікавинок і викладали в соціальній мережі Інтернет. Власники оселі вже завершили ремонтні роботи будинку та невеличкого подвір’я і нині це вже є неймовірно привабливий, створений власноруч його господарями, справжній острів затишку і любові.
Ми познайомилися з господинею оселі Лідією Іванівною Івановою, яка радо запросила до свого дому і поділилась усіма своїми думками щодо власного бачення облаштування сучасного житла з використанням українських традицій і наповнення оточуючого мікросвіту своїми атмосферними речами.
Лідія Іванівна працює у Рівненському державному гуманітарному університеті, вона кандидат педагогічних наук, мама двох дорослих чудових синів, вже має онуків. В її житті завжди були захоплення і стремління пізнати більше. Вона багато подорожувала іншими країнами. Захоплюється філософським вченням, а зараз одним із найбільших її вподобань є заняття йогою, через яку вона намагається глибше пізнати саму себе і оточуючий світ.
Добудовуючи до старої кам’яниці, яка скоріше за все датується початком ХХ ст., частину житла, господар використав цеглу, яка мало чим відрізняється від первісної кольором і фактурою, чим зберіг архітектурну автентику. Із трьох вікон, які виходять на вулицю, два, що не використовуються, зробили імітованими, намалювавши на склі штору і кімнатні квіти. Таким дизайном зайнялася господиня Лідія Іванівна Іванова.
Огорожа естетична не надто висока, має теж свою оздобу із
декорованих вставок, виготовлених із пофарбованого цементу горщиків і соняхів.
Вражає дерев’яна хвіртка, до якої з вулиці вмонтована половинка великого коричневого горщика з написаним на ньому номером будинку. Друга половинка цього горщика з внутрішньої сторони. А разом – це ніщо інше, як поштова скринька, виготовлена із дерева. Це ідея і втілення чоловіка Лідії Іванівни пана Сергія, над якою він досить довго працював.
Вступивши на подвір’я, потрапляєш в любовно облаштований домашній затишок, де багато різних творчих доробків його господарів. Як розповідає пані Ліда, все, що вони тут створили, це її давня мрія – жити на землі і мати навколо себе те, що любиш. В будь-яку пору року квітнуть трояндами і мальвами панно на огорожі, розписані жінкою. А невеличкий кам’яний колодязь не просто бутафорна окраса, а річ функціональна, бо в ньому є умивальник, а вода тече прямо із керамічного горщика.
В кінці подвір’я обкладений каменем справжній ставочок з блакитною водою, який раніше був звичайною старою чавунною ванною. «Це басейн для онуків» – пояснює господиня.
І на цьому невеличкому клаптику вольської землі з ранньої весни до пізньої осені квітнуть різноманітні квіти. «Шкода, що ви не були тут весною, це справжній рай» – захоплено каже жінка.
Не менш цікавою є й сама, невеличка за розмірами, оселя. На стінах багато картин і цінність їх не в грошовому еквіваленті, а в людях, що їх дарували, в спогадах про різні життєві ситуації. І все, що тут змонтовано, сконструйовано, вигадано – справа рук подружжя, яке створювало свій комфортний затишок з любов’ю один до одного.
Реконструйоване житло на Волі – це чудовий приклад, як власноручно облаштувати своє обійстя в старому будинку, не пошкодивши його архітектурної й історичної цінності.
Джерело: RvNews
Подаруй книгу воїну: в Рівному триває важлива волонтерська акція 
