Конкурс проектів з енергоефективності – один із прогресивних інструментів, що дає можливість бюджетним закладам Рівненщини фінансувати заходи з енергозбереження. Минулого року на нього було витрачено 17,7 мільйона гривень бюджетних коштів. Втім, лише частина проектів призвела до реальної економії енергоносіїв. Активісти Екоклубу переконані, обласна влада повинна ретельно слідкувати за ефективністю впроваджених проектів, аби податки рівнян не витрачали на вітер, інформує сайт Екоклубу.

30 жовтня Екоклуб під час прес-конференції представив свій аналіз частини впроваджених проектів з енергоефективності у  2017 році. Природоохоронці стурбовані тим, що ледь не половина із проаналізованих проектів не досягла планованої економії. Дивує і те, що заклади, які впроваджували однакові заходи з енергозбереження (наприклад, заміну електричних плит) мають різні результати: Кричильська школа (Сарненський район) – зниження енергоспоживання на 28,2%, Сарненська гімназія – збільшення енергоспоживання на 24,14%. Що послугувало причиною цьому – збільшення площі закладів, неякісне обладнання, поганий монтаж? Природоохоронці переконані, представники Департаменту ЖКГ, енергетики та енергоефективності Рівненської облдержадміністрації мають відслідковувати результативність впроваджених заходів та ініціювати притягнення до відповідальності у тих випадках, коли плановані показники не досягаються. Інакше витрачені мільйони не будуть працювати на користь громади.

«Екоклуб упродовж кількох років аналізує проекти, які отримали фінансування на заходи з енергоефективності у рамках конкурсу, – коментує Дмитро Сакалюк, експерт з енергоефективності. – Бачимо, як завдяки увазі громадськості якість конкурсу суттєво поліпшилася: вдається більше заощаджувати коштів, недобросовісних проектів стає все менше. Втім, маємо багато простору для поліпшення. Водночас, маємо кілька закладів, де енергоспоживання не просто не зменшилося, а навпаки – збільшилося. Дуже важливо не просто виділяти гроші, а й робити висновки щодо ефективності їх витрачання».

З іншого боку, потрібно проводити навчання і для представників бюджетних закладів, які претендують на фінансування – цього року гроші на проекти є, а якісних проектів немає. Інша відома проблема – неспроможність органів виконавчої влади забезпечити виконання Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Лише кожен 5-й представник бюджетних організацій та установ відповів відповідно до вимог Закону на запит Екоклубу про енергоспоживання за останні три роки.

«Ми зацікавлені, не менше ніж громадськість, аби результати (від конкурсу) були. Департамент опрацьовує усі заявки, будь-хто зацікавлений може долучитися до цього процесу, всі документи є у вільному доступі, – розповів Валерій Гуз, заступник начальника Департаменту ЖКГ, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА. – Маю пропозицію – давайте поїдемо із журналістами, громадськістю подивимося на ті проблемні об’єкти, які озвучив Екоклуб, на місці розберемося, чи введені вони в експлуатацію, як працюють. Зараз працюємо над запуском моніторингу енергоспоживання бюджетними закладами, сподіваємося після цього питання про складність отримання даних від закладів».

Активісти передадуть до  Департаменту ЖКГ, енергетики та енергоефективності свої рекомендації внести у Положення про проведення конкурсу проектів з енергоефективності додатковий пункт про обов’язковий моніторинг результативності впроваджених заходів з енергозбереження.