У Млинівській філії Рівненського обласного центру зайнятості відбулося засідання за «круглим столом», де йшлося про визначення шляхів співпраці у виконанні плану заходів з реалізації концепції державної системи професійної орієнтації населення. За витіюватою і надто офіційною назвою нуртує важлива проблема днів нинішніх, а відтак на цьому заході тривала ділова і  гостра полеміка.

Не секрет, що опосередковано на тематику розмови вплинули новітні реалії, коли майже чверть економічно активного населення України виїхало на заробітки за кордон. На думку директора Бокіймівської одинадцятирічки Андрія Гейнеша, основна причина таких обсягів трудової міграції – низькі заробітні плати. Скажімо, у Польщі заробляють у чотири рази більше.

Фото автора

А те, що оприлюднила представник Демидівського ВПУ-25 Галина Веремчук –  просто кадрова катастрофа. Судіть самі: демидівчани готують фахівців, витрачають державні кошти, а їхні випускники працевлаштовуються в… Польщі. Зрозуміло, що звинувачувати педагогів чи їхніх вихованців – справа невдячна, адже вони стали заручниками економічної ситуації в країні. Не дорікнеш ні тим, ні іншим. Іншими словами,ситуація нагадує ту, як колись із американським журналістом, який приїхав працювати в СРСР. Звісно, у радянській пресі довго не затримався, але у звіті щиро написав:

– Ми робимо вигляд, що працюємо, а вони (тобто роботодавці) – що нам платять.

Отож, якщо екстраполювати цю тезу на згадану вище проблему, то: викладачі роблять вигляд, що добросовісно виконали свою роботу, а свідченням їхнього високого професіоналізму є те, що на ринку праці за кордоном на  їхніх вихованців високий попит. Ну а новоспечені фахівці з дипломами Демидівського ВПУ-25 роблять вигляд, наче нічого екстраординарного не сталося: працюють за фахом, використовують набуті знання і вміння. Щоправда, не в рідній стороні, де не пригодилися, а на чужині, де їх прихистили, забезпечили роботою і гідною зарплатою.

Звісно, в тих гірких реаліях стає страшно за майбутнє країни: освічені і навчені кадри вимиває з України безробіття, низькі заробітні плати, прихована зайнятість, тотальна корупція та інше неблагополуччя. Про що вести мову, якщо навіть на практику учня вищого професійного училища влаштувати проблемно. Водночас на спеціалістів, які готує Демидівське ВПУ-25, на наших теренах є запит. До речі, за 10 місяців 2018 року роботодавці Млинівщини найбільше подали вакансій за такими робітничими професіями: продавець - 41, водій автотранспортних засобів - 37, тракторист-машиніст сільськогосподарського  виробництва - 36, кухар - 9, слюсар-ремонтник - 8. Для осіб, які не потребують професійної підготовки: підсобний робітник - 62, сторож-28, прибиральник-15.

Нині на часі розробка таких профорієнтаційних і мотиваційних програм, які б поставили бар’єри «відпливу мізків» і робочих рук  з України, натомість спорудили мости для повернення їх у рідні пенати. Зрозуміло, що потрібні урядові програми і технології, а не балачки і розумування. Потрібні матеріальні стимули,  безпека, верховенство права, сильна економіка, доступне житло, низький рівень злочинності, доступна та якісна медицина та освіта. Але всього цього не досягти за кілька років,
– наголошують експерти.

У разі, якщо в профорієнтаційній сфері, економіці та інших суспільних сферах жодні позитивні зміни і зрушення не відбудуться, країна може погрузнути у другу фазу безробіття, коли на зміну надлишку робочої сили і дефіциту робочих місць прийде надлишок вакансій і нестача робочих рук. Як кажуть, не доведи, Господи…

Фото автора