Біля пам’ятного знака жертвам політичних репресій і голодоморів у Млинові поряд із приміщенням так званої «старої пошти» кілька сотень мешканців райцентру та інших населених пунктів району молилися за упокій мільйонів без жалю винищених співвітчизників:  тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор голодом. 85 років тому українці пережили катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації.

Влада забрала у людей все  до останнього колоска, до останньої зернини. Це був свідомий розбій, свідомо спрямований на фізичне знищення селян, українців. Масове голодування розпочалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933 . 22 місяці народ страждав, мучився, вимирав. Моторошно уявити, але в червні 1933 року в Україні щодня помирало голодною смертю 34 тисячі чоловік, щогодини – одна тисяча, щохвилини – 24 особи. За різними підрахунками протягом 1932-1933 років голод забрав життя від 7 до 14 мільйонів людських життів.

Фото В. Тарасюка

Панахиду за померлими від голодомору відправив настоятель Млинівського Свято-Михайлівського храму УПЦ Київського патріархату протоієрей Тарас Варварук у супроводі кліросного хору цієї святині.

Тарас Варварук. Фото В. Тарасюка

- Божа сила не давала пропасти нашому багатостраждальному українському народу. Аж з’явився той північний супостат, той безбожний ідол, який добре зрозумів, що тримає нашу націю при житті: віра і церква. І посягнув на найдорожче, найсвятіше – вирвав із нашого серця найцінніше, він украв нашу душу, нашу віру. А тоді робив, що хотів. Але ж ніхто, крім того супостата, не додумався морити люд голодом. І нема чому дивуватися, якщо серце порожнє, без Бога, то що ж у тому серці може бути? – наголосив о. Тарас.

 Фото В. Тарасюка

А тоді додав:

- Сьогодні можемо пишатися, що наша земля зродила славних хлопців-героїв, які на Донбасі стали на сторожі рідного краю. Дай, Боже, щоб настав той час і вся Україна була єдиним цілим в обороні рідного краю. Дай, боже, щоб наша церква стала душею українського народу, щоб усі без винятку це зрозуміли і підтримали.

А на завершення свого патріотичного виступу він підкреслив:

- За душі, які загинули, ніхто не споживав колива, на їхніх могилах ніхто не ставив свічок, їхні імені не були записані у грамотки, щоби священики у пасхальні дні, в поминальні суботи їх пом’янули. Тому ми з молитвою на вустах зробимо це зараз.

О. Тарас роздав хліб і кожен таким чином пом’янув тих, свічка життя кого згасла в скорботні жнива людомору-голодомору 1932-1933 років. Учасники вшанували жертв геноциду українського народу хвилиною мовчання.

Фото В. Тарасюка

Млинівчани і мешканці населених пунктів району долучилися до загальнонаціональної акції «Запали свічку».

 Фото В. Тарасюка