Вагомий здобуток цьогорічного олімпіадного сезону зі шкільних дисциплін в активі дев’ятикласника Млинівської гуманітарної гімназії Андрія Гусара: на третьому етапі всеукраїнської олімпіади – зазвичай його називають обласною олімпіадою, – з фізики Андрій посів друге місце, з математики – третє. А найвищий освітній злет продемонстрував у вишколі з хімії, де виборов абсолютне перше місце. Не знаю, чи в історії предметних олімпіад на Млиніщині в активі одного учня було таке ж досягнення, але феномен обдарованого млинівчанина заслуговує на повагу, пошану, відповідний аналіз його навчального доробку і об’єктивну оцінку.

Без сумніву, в досягненнях Андрія Гусара – невидима печать всього педагогічного колективу гуманітарної гімназії, зокрема, секрети індивідуальної навчальної майстерності учителів математики Ганни Андріївни Сєряпової, фізики – Василя Степановича Горина, хімії – Наталії Михайлівни Грицюнь, а також невичерпного і неординарного натхнення самобутнього педагога Миколи Володимировича Кішмана.

Окрема заувага – про мобілізуючу виховну складову успіху талановитого гімназиста під надійним крилом освітянського сумління класного керівника Світлани Анатоліївни Гасяк. Чого варте щире зізнання цього педагога: слів не вистачає, аби висловити захоплення ставленням до навчання, позакласної та позашкільної діяльності свого вихованця! Саме ця плеяда обдарованих віртуозів-наставників плекала, гострила, відточувала інтелектуальний потенціал вихованця, постійно і наполегливо вела його до цьогорічного олімпіадного подіуму.

До речі, верхні щаблі обласного п’єдесталу – для Андрія не новина, бо не вперше піднімався на них. Скажімо, торік був другим у змаганнях із фізики: півбалу не вистачило до переможного фінішу. Із хімії піднявся на третю щаблину п’єдесталу переможців, а стартував в обласних олімпіадах ще семикласником, коли в Рівному демонстрував знання і вміння з математики.

Отож після перемоги на обласній олімпіаді з хімії організатори зібрали трьох найкращих дев’ятикласників і визнані метри цієї шкільної дисципліни влаштували їм тижневий відбірковий вишкіл. Після цих зборів на всеукраїнську олімпіаду відібрали саме Андрія Гусара. Очевидно, що досвідчені педагоги розгледіли в його освітніх набутках родзинки, яких не вистачало в його не менш обдарованих конкурентів.

У столиці загубився

Ну а всеукраїнська олімпіада в Києві – це окрема історія в життєписі юного млинівчанина. Будемо відверті: не так часто вихованці загальноосвітніх шкіл Млинівщини потрапляють на цей форум знань та умінь, тому цьогорічна з’ява там посланця селища на Ікві – гімн ріднокраю, родині, гуманітарній гімназії і, без перебільшення, – педагогічному товариству цього навчального закладу та славному Млинову.

У столиці Андрій не загубився серед більш як чотирьох десятків ровесників з усієї України. Так би мовити, фінальні випробування відбувалися в лабораторіях Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Спочатку організатори олімпіадного марафону влаштували юним хімікам своєрідне психологічне розвантаження чудовим концертом. Згодом упродовж двох днів школярі демонстрували теоретичні знання з хімії. Третього дня – практичні: проводили досліди. І тут скористаюся міркуваннями власне самого Андрія Гусара:

• У Києві рівень завдань був складніший, як на обласній олімпіаді: навіть чотири години не вистачало для розв’язування шести задач. Щоправда, другого дня завдання були дещо простіші. Хоча, лише на перший погляд.

Цікава деталь: не погодившись із оцінкою за виконання завдань, Андрій подав апеляцію і наукове журі півбала йому додало! Як кажуть, не густо, але важливо, що екзаменатори певною мірою визнали дещицю оціночного промаху. 

Як «нахімічили» з реактивом

А те, про що йтиметься нижче, взагалі поза межею педагогічної моралі. Річ у тім, що під час практичних випробувань Андрію Гусару у комплект приладів і реактивів не додали… реактива. Спочатку учень хотів звернутися до організаторів, але оскільки в першому досліді той реактив участі не брав, то млинівчанин розмову відклав.

Коли ж приступив до виконання досліду з реактивом, то всупереч учнівській логіці і знанням у нього нічого не виходило, хоча все робив, як книжка пише. Тоді Андрій звернувся до наглядача. Той спостерігав, як гімназист із Млинова ще раз виконав дослід, і в нього знову нічого не вийшло. Відтак Андрію замінили реактив і після цього все вийшло.

Увага! Згодом дитина сама розібралася в проколі організаторів: на його думку, у баночці з реактивом була поміщена кислота, а етикетка – для реактива: з допомогою індикатора гімназист підтвердив своє припущення. Звісно, дотримуючись правил безпеки та інших хімічних тонкощів, тобто як учили педагоги.

- Як таке могло статися? – дивуюся. Малоймовірно, що таким чином хтось «хімічив» і хотів «зрізати» млинівчанина. Очевидно дався взнаки людський фактор, який, на жаль, «з’їв» чимало нервових клітин учаснику олімпіади з Млинова. Яке серце їх зважить? А за свій промах члени журі додали Андрію лише зайвих 10 хвилин. Та хіба ці хвилини замінять втрати, яких дитина зазнала у тому цейтноті з реактивом?

На жаль, цьогоріч Андрій Гусар не потрапив у число призерів Всеукраїнської олімпіади з хімії. Однак поїздка в столицю України додала йому енергії та натхнення для подальшого штурму наукових вершин. І не тільки з хімії. Перебуваючи в товаристві ровесників з усіх куточків України, він щиро захоплювався їхніми знаннями і здобутками, тому накреслив для себе нові освітні параметри на перспективу. І я впевнений, що ці виміри реальні і здійсненні. Віри мені додає багаторічний досвід спільної праці з татом і бабусею Андрія, генетичними каналами інтелект яких перекочував до сина і внука…